• Посилання скопійовано

Веб-сайт та доменне імя — різні об'єкти права інтелектуальної власності

Підприємство користується веб-сайтом, який обліковує як власні НМА, але доменне імя зареєстроване на фізособу (засновника і керівника). Як отримати право власності на доменне імя разом з веб-сайтом для користування ними у госпдіяльності, оплачувати хостинг та розвивати веб-сайт у подальшому?

Розглянемо ситуацію детальніше.

1. Доменне імя (...com.ua) належить фізособі-засновнику та керівнику. За посиланням можна знайти та перевірити інформацію про зареєстровані доменні імена, де й буде зазначено ім’я засновника-керівника юрособи.

2. Юрособа має ТМ, яка включена до статутного капіталу. Вважатимемо, що це означає, що засновник придбав таку ТМ, а згодом передав право власності на неї такій юрособі.

3. Юрособа під доменом (...com.ua) створила свій сайт (власними силами або замовила роботи по його створенню ІТ-компанії). 

Фактично реєстрація доменного імені — це закріплення його за певною особою, яка з нього сплачує кошти. При цьому на сьогодні судова практика щодо зареєстрованих доменів в Україні базуються на тому, що, якщо реєструється доменне імя, назва якого відтворює торгову марку, власник торгової марки може висунути вимоги про скасування реєстрації такого доменного імені, якщо така реєстрація відбулася без його згоди (див. ч. 1 ст. 20 Закону  "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").  Якщо ж доменне імя було зареєстровано значно раніше, ніж відповідна торгова марка (як зазначено в запитанні) і підприємство створило за таким доменом сайт та продовжує наповнювати його власними матеріалами, новинами, іншою інформацією про власні товари/послуги, підприємство має право “викупити” доменне імя у свого засновника або перереєструвати його на юрособу (умови такого викупу/перереєстрації наведені в умовах договору на реєстрацію домену). 

Для чого це потрібно підприємству (яке вже зараз має сайт за цим доменним іменем і розміщує інформацію на такому сайті)? Тому що вирішувати, хто саме має право створювати сайт за таким доменним іменем, має саме власник доменного імені. І якщо зараз домовленість про можливість такого створення досягнута усно, це не захищає підприємство від проблем, які можуть виникнути в майбутньому, якщо такий власник домену передумає або зміниться. 

При цьому слід розділяти право власності на доменне імя та право власності на розробку сайту (його зовнішній вигляд, інформацію, якою він наповнюється). Зазначені в запитанні сторони (підприємство та засновник) мають чітко підтверджені права інтелектуальної власності на ці два об'єкти інтелектуальної власності. Якщо фізособа надає підприємству можливість створити за зареєстрованим на неї доменним іменем сайт і розміщувати на ньому інформацію, то вони мають право укласти договір про розпорядження правами інтелектуальної власності на ці два обєкти (ст. 1107 ЦКУ). 

Факт реєстрації доменного імені на фізособу жодним чином не порушує права юрособи на користування створеного нею веб-сайту та прав власності на нього. В такому договорі достатньо зазначити, що всі права на веб-сайт та ТМ належать юрособі (це можливо також зазначити у правилах користування сайту або в іншому публічному договорі, розміщеному на цьому веб-сайті).

Факт перереєстрації доменного імені на юрособу жодним чином не впливає на права власності юрособи на цей сайт та на всі розміщені на ньому матеріали, іншу інформацію. В такому випадку, на балансі підприємства зявиться новий об’єкт НМА – доменне імя, до первісної вартості якого увійдуть витрати, пов’язані із його придбанням та/або перереєстрацією. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Чи заборонено відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу під час воєнного стану?
    Чи заборонено протягом дії воєнного стану проводити відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості з віднесенням на витрати діяльності підприємства?
    Сьогодні 11:321
  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202425
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202421
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202423
  • Перевезення вантажів: ТТН обов’язок чи право?
    Хто має виписувати ТТН при перевезенні вантажним автомобільним транспортом: перевізник чи вантажовідправник? Чи достатньо вантажоодержувачу для підтвердження факту перевезення товаро-матеріальних цінностей належно оформленого перевізником (юридичною особою чи ФОП) акту надання транспортно-експедиційних послуг ?
    26.03.2024127