• Посилання скопійовано

Веб-сайт та доменне імя — різні об'єкти права інтелектуальної власності

Підприємство користується веб-сайтом, який обліковує як власні НМА, але доменне імя зареєстроване на фізособу (засновника і керівника). Як отримати право власності на доменне імя разом з веб-сайтом для користування ними у госпдіяльності, оплачувати хостинг та розвивати веб-сайт у подальшому?

Розглянемо ситуацію детальніше.

1. Доменне імя (...com.ua) належить фізособі-засновнику та керівнику. За посиланням можна знайти та перевірити інформацію про зареєстровані доменні імена, де й буде зазначено ім’я засновника-керівника юрособи.

2. Юрособа має ТМ, яка включена до статутного капіталу. Вважатимемо, що це означає, що засновник придбав таку ТМ, а згодом передав право власності на неї такій юрособі.

3. Юрособа під доменом (...com.ua) створила свій сайт (власними силами або замовила роботи по його створенню ІТ-компанії). 

Фактично реєстрація доменного імені — це закріплення його за певною особою, яка з нього сплачує кошти. При цьому на сьогодні судова практика щодо зареєстрованих доменів в Україні базуються на тому, що, якщо реєструється доменне імя, назва якого відтворює торгову марку, власник торгової марки може висунути вимоги про скасування реєстрації такого доменного імені, якщо така реєстрація відбулася без його згоди (див. ч. 1 ст. 20 Закону  "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").  Якщо ж доменне імя було зареєстровано значно раніше, ніж відповідна торгова марка (як зазначено в запитанні) і підприємство створило за таким доменом сайт та продовжує наповнювати його власними матеріалами, новинами, іншою інформацією про власні товари/послуги, підприємство має право “викупити” доменне імя у свого засновника або перереєструвати його на юрособу (умови такого викупу/перереєстрації наведені в умовах договору на реєстрацію домену). 

Для чого це потрібно підприємству (яке вже зараз має сайт за цим доменним іменем і розміщує інформацію на такому сайті)? Тому що вирішувати, хто саме має право створювати сайт за таким доменним іменем, має саме власник доменного імені. І якщо зараз домовленість про можливість такого створення досягнута усно, це не захищає підприємство від проблем, які можуть виникнути в майбутньому, якщо такий власник домену передумає або зміниться. 

При цьому слід розділяти право власності на доменне імя та право власності на розробку сайту (його зовнішній вигляд, інформацію, якою він наповнюється). Зазначені в запитанні сторони (підприємство та засновник) мають чітко підтверджені права інтелектуальної власності на ці два об'єкти інтелектуальної власності. Якщо фізособа надає підприємству можливість створити за зареєстрованим на неї доменним іменем сайт і розміщувати на ньому інформацію, то вони мають право укласти договір про розпорядження правами інтелектуальної власності на ці два обєкти (ст. 1107 ЦКУ). 

Факт реєстрації доменного імені на фізособу жодним чином не порушує права юрособи на користування створеного нею веб-сайту та прав власності на нього. В такому договорі достатньо зазначити, що всі права на веб-сайт та ТМ належать юрособі (це можливо також зазначити у правилах користування сайту або в іншому публічному договорі, розміщеному на цьому веб-сайті).

Факт перереєстрації доменного імені на юрособу жодним чином не впливає на права власності юрособи на цей сайт та на всі розміщені на ньому матеріали, іншу інформацію. В такому випадку, на балансі підприємства зявиться новий об’єкт НМА – доменне імя, до первісної вартості якого увійдуть витрати, пов’язані із його придбанням та/або перереєстрацією. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості
    На підставі якого нормативно-правового акту податкові органи видають довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який актуальний механізм її отримання платником податків?
    29.01.2026171
  • Перелік наказів з військового обліку на підприємстві
    Який вичерпний перелік наказів з військового обліку має бути оформлений на підприємстві згідно з Порядком №1487? Зокрема, які розпорядчі документи регулюють призначення відповідальних осіб, організацію обліку та щорічну перевірку даних?
    27.01.2026352
  • Наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних
    Як правильно оформити наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних списків персонального військового обліку із записами у військово-облікових документах працівників підприємства згідно з вимогами Порядку №1487? Які обов'язкові реквізити та терміни підготовки цього документа слід врахувати?
    26.01.202646
  • Заповнення інформації про відстрочку у Додатку 5 (списки)
    Підприємство подає документи про прийняття на роботу військовозобов’язаного. Як коректно заповнити відомості щодо відстрочки (відповідно до примітки 1 Додатка 5), якщо у військово-обліковому документі працівника у відповідній графі стоїть прочерк, мобілізаційне розпорядження відсутнє, а бронювання лише планується? Чи потрібно у супровідному листі або списках прямо зазначати про відсутність відстрочки?
    20.01.202643
  • Невідповідність ВОС у паперовому та електронному військовому квитках
    У працівника в паперовому тимчасовому військово-обліковому документі зазначено ВОС 790. Після оновлення даних через електронний кабінет (Резерв+) ВОС змінився на 999. Який порядок дій працівника для усунення розбіжностей між паперовим документом та даними електронного реєстру?
    20.01.202628