Благодійна допомога для АТО

За приписами пп. 140.5.9 ПКУ сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям* у розмірі, що перевищує суму в 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, має збільшити фінрезультат до оподаткування поточного звітного періоду.

* Такі неприбуткові організації на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг в обов'язковому порядку мають відповідати умовам, визначеним п. 133.4 ПКУ.

У разі якщо минулого року прибутку не було, до суми податкової різниці слід включати всі безоплатно передані неприбутковим організаціям товари, роботи, послуги. Ті платники податку, які через свою малодохідність не коригують фінрезультат, усю суму благодійної допомоги в періоді її понесення відносять до складу витрат, і ця сума в загальному порядку відобразиться у підрахунку фінрезультату звітного періоду.

Водночас у частині благодійної допомоги АТО є спеціальна норма — п. 33 підр. 4 розд. ХХ ПКУ, яка, по суті, щодо деяких товарів, робіт, послуг нівелює коригування із пп. 140.5.9 ПКУ. Зверніть увагу: ця норма орієнтована не на всі неприбуткові організації, а в основному на Збройні сили та їхні підрозділи. Крім того, ця спеціальна норма виокремлює дві категорії об'єктів допомоги: ті, що безпосередньо названі в п. 33 підр. 4 розд. ХХ ПКУ (а це, зокрема, грошові суми), та інші об'єкти, визначені в коментованому Переліку №758.

Донедавна скористатися правом не робити коригування високодохідні підприємства і ті, що добровільно взяли на себе зобов'язання здійснювати коригування, не мали змоги, бо Кабмін затвердив Перелік №758 лише наприкінці 2016 року. До речі, чинний він з 02.11.2016 р.

Перелік становить собою список кодів згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, за якими «ховаються» конкретні товари, роботи та послуги. Їх передача як у високодохідних, так і у низькодохідних платників податку на прибуток має повністю відобразитися у складі витрат і не призвести до жодних коригувань.

З якої дати можна скористатися дозволом не проводити коригування?

Наразі податківці своєї точки зору з цього питання не озвучили.

Отже, за умови негативного сценарію, не коригувати на податкову різницю в межах дії пп. 140.5.9 ПКУ і п. 33 підр. 4 розд. ХХ ПКУ можна буде тільки з дати набрання чинності Переліком №758 — з 02.11.2016 р. (публікація в «УК» №205). У разі якщо за відсутності конкретного переліку товарів (робіт, послуг) із п. 33 підр. 4 розд. ХХ ПКУ платник податків все-таки проводив коригування (обережні платники податків, не маючи затвердженого переліку від Кабміну, робили саме так, адже скористатися нормою п. 33 підр. 4 розд. ХХ ПКУ вони формально не могли), до уточнення цього показника вже нині, коли такий перелік є, податківці, певна річ, поставляться вкрай негативно.

На нашу думку, враховуючи той факт, що із затвердженням цього переліку затягнув саме Кабмін, а платники податків стали просто заручниками ситуації, не проводити коригування за пп. 140.5.9 ПКУ і п. 33 підр. 4 розд. ХХ ПКУ слід дозволити платникам податків за весь 2016 рік.

Мало того, в абз. 1 пп. 33 підр. 4 розд. ХХ ПКУ йдеться про інші витрати «звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом «а» підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року» — таке формулювання досить упевнено натякає на включення до складу витрат без будь-яких обмежень робіт, послуг і товарів із коментованого Переліку №758 навіть за періоди до 01.01.2015 р.