Корпоративні права у спадок — без ПДФО та декларації

Запитання:Спадкоємиця у 2014 р. отримала у спадщину майно, у т. ч. корпоративні права ТОВ. До товариства спадкоємицю не прийняли, проте виплатили їй частку та дивіденди, що належали до виплати її померлому чоловікові протягом 2014 — 2015 рр. У 2016 р. спадкоємиця отримала запит від податкового органу про надання документів, що підтверджують отримання інвестиційного доходу від продажу корпоративних прав. Чи є дії органу ДФС правомірними?

Відповідь:

Для того щоби прийняти рішення, чи надавати письмову відповідь на отриманий запит та якого саме змісту, слід розглянути ситуацію з різних боків.

Як правило, у свідоцтві про право на спадщину за законом, що його складає та видає нотаріус, зазначається, що«після смерті <П.І.Б.> отримано майно у спадок, яке, зокрема, складається з частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «А» в сумі 100 (сто) гривень, що становить 50% (п'ятдесят відсотків) вартості статутного фонду та належить спадкодавцеві».

За цим документом спадкоємець отримує переважне право вступу до цього товариства (ч. 1 ст. 55 Закону від 19.09.91 р. №1576-XII «Про господарські товариства»).

При цьому, за правилами ч. 2 ст. 55 Закону про госптовариства, правонаступник (спадкоємець) може відмовитися від вступу до ТОВ або ж ТОВ саме (загальні збори засновників відповідно до вимог статуту) відмовляється прийняти правонаступника (спадкоємця) до ТОВ. У такому разі йому у грошовій або натуральній формі видається частка у майні ТОВ, яка належала спадкодавцю і вартість якої визначається на день смерті учасника.

Таке рішення приймається на загальних зборах засновників та оформлюється, як правило, протоколом (чи іншим документом, передбаченим статутом ТОВ).

У разі якщо спадкоємець не стає учасником (засновником) ТОВ, засновники визначають у протоколі як суму, що належить до виплати, так і строк здійснення таких виплат.

Отже, суму, яку в результаті отримує спадкоємець від ТОВ, слід вважати доходом. Проте яким саме: інвестиційним чи у вигляді об'єкта спадщини?

З огляду на запитання, запит про надання документальних підтверджень та пояснень, який отримала спадкоємиця, свідчить про надання документів та пояснень, що підтверджують доходи, отримані нею від продажу інвестиційних активів, та витрати, понесені нею на придбання інвестиційних активів, за 2014 — 2015 рр.

За приписами пп. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається зі суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції із внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції, зокрема, з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

На нашу думку, сам факт того, що спадкоємиця згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину отримала у спадок майно, до якого, зокрема, належить частка у статутному фонді ТОВ, ще не свідчить про факт придбання інвестиційного активу. Для цього спадкоємиця має стати учасником ТОВ та отримати право на розпорядження отриманими корпоративними правами. У разі якщо спадкоємиця відмовилася від вступу до ТОВ або її не було прийнято до складу ТОВ рішенням засновників, на нашу думку, корпоративні відносини не виникли.

Тоді виникає таке запитання: а що ж тоді вважати доходом у вигляді спадкового майна?

На нашу думку, відповідь міститься у приписах пп. «в» п. 174.1 ПКУ: до об'єктів спадщини платника податку з метою оподаткування належать, зокрема, об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права.

У цьому випадку під об'єктом спадщини слід розуміти вартість корпоративного права спадкодавця, а саме — вартість у грошовій або натуральній формі частки у майні ТОВ (пропорційна до його частки у статутному капіталі), яка належала спадкодавцеві та яка визначається на день смерті учасника (як це зазначено у ч. 2 ст. 55 Закону про госптовариства). Тоді дохід у вигляді об'єкта спадщини спадкоємиці як члена сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковується за ставкою 0% (пп. «а» пп. 174.2.1 ПКУ).

За приписами п. 179.1 ПКУ платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Проте згідно з п. 179.2 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ. Тож у такому випадку і подавати податкову декларацію не потрібно.

Отже, спадкоємиця, яка отримала запит від органу ДФС за місцем обліку (проживання), на нашу думку, має надати письмову відповідь з наведеним вище обґрунтуванням та додати копії свідоцтва про спадщину, протокола (іншого документа) загальних зборів засновників.

Хоча враховуючи, що фіскальні органи лише розпочинають подібну практику, ми не виключаємо можливості проведення податковим органом позапланової перевірки з підстав згідно з пп. 78.1.2 ПКУ (через неподання декларації та несплату податку) зі складанням податкового повідомлення-рішення. І ми не виключаємо, що внаслідок проведеної перевірки фіскальний орган нарахує ПЗ з ПДФО з суми доходу, розрахованого ДПІ як різниця між вартістю отриманого у спадщину інвестиційного активу та сумою, отриманою спадкоємицею згідно з протоколом загальних зборів ТОВ.