• Посилання скопійовано

Сплачено передоплату нерезиденту, проте товар він не поставив: які наслідки для покупця?

ТОВ - покупець перерахував кошти (євро) за автомобіль нерезиденту (Польща). Автомобіль не поставлено і кошти не повернуто. Які наслідки для покупця?

Якщо резидент перерахував нерезиденту аванс за товар, що має бути поставлений у майбутньому, і розмір такої авансової оплати перевищує незначну суму (еквівалент 400 тис. грн), то така операція потрапила під валютний нагляд.

Нагадаємо, що за загальним правилом, яке діяло за мирних часів, граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів становить 365 днів (п. 21 Положення №5). Але через військову агресію РФ та для запобігання відтоку за кордон капіталів НБУ скоротив цей строк до 180 днів (п. 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 р. №18).

Для того щоб зняти операцію з валютного нагляду, має відбутися імпорт товарів (п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7). При цьому факт імпорту може бути підтверджений оформленою митною декларацією (МД) типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування".

Або ж для зняття операції з валютного нагляду нерезидент має повернути отриману передоплату.

Якщо ні ввезення товару ні повернення передоплати не відбудеться протягом вищевказаного строку (180 днів з моменту здійснення передоплати), то підприємству нараховуватимуть пеню. Основні правила розрахунку ЗЕД-пені встановлює ст. 13 Закону України від 21.06.2018 р. №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції». Згідно з ч. 5 ст. 13 цього закону ЗЕД-пеня нараховується за кожен день прострочення в розмірі 0,3% вартості недопоставленого товару у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Нацбанку, встановленим на день виникнення заборгованості.

ЗЕД-пеня починає нараховуватися з дня, наступного за днем спливу граничного строку ЗЕД-розрахунків, і до моменту виходу операції з-під валютного нагляду.

Щоб уникнути ЗЕД-відповідальності, слід звернутися до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення з нерезидента прострочених договірних платежів. Може бути використано і механізм позасудового (досудового) примусового порядку, який полягає у прийнятті уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь українського резидента (ч. 7 ст. 13 Закону №2473). В цьому випадку нарахування пені зупиняється з дня прийняття до розгляду позовної заяви (прийняття до провадження відповідного документа).

Водночас той факт, що заяву прийнято, ще не звільняє автоматично від пені. Річ у тому, що в певних випадках пеня все ж таки може бути нарахована і після подання заяви. Йдеться про випадки, коли суд чи міжнародний комерційний арбітраж:

  • ухвалив рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог;
  • ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду;
  • визначив документ про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо;
  • закрив (припинив) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України. 

Якщо так сталося, то строк розрахунку ЗЕД-пені поновлюється і пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. І лише коли суд (міжнародний комерційний арбітраж) задовольнив позов резидента, то пеня стягується тільки за період до дня прийняття позовної заяви до розгляду.

Висновки: 

Якщо сплачено передоплату нерезиденту у сумі, що перевищує (у валютному еквіваленті) 400 000 грн, то операція підпадає під валютний нагляд. «Закриття» такої операції (тобто або ввезення товару або повернення коштів) має відбутися протягом 180 днів від дати здійснення передоплати. В іншому випадку підприємству нараховуватимуть пеню в розмірі 0,3% вартості непоставленого товару за кожен день прострочки.

Щоб цього уникнути або хоча б зменшити період нарахування пені потрібно звернутись до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення з нерезидента прострочених договірних платежів. В разі, якщо суд (міжнародний комерційний арбітраж) задовольнить позов резидента, то пеня стягуватиметься тільки за період до дня прийняття позовної заяви до розгляду.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Іваненко Олена

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Збитки ТОВ та зменшення чистих активів у 2026 році: обов’язки директора та обмеження повноважень (аудіоверсія)
    Я є директором ТОВ. За підсумками минулого року підприємство отримало значний збиток, через що власний капітал компанії суттєво зменшився. Які мої подальші дії згідно із законом, щоб уникнути персональної відповідальності за борги компанії? Крім того, чи впливає таке зниження вартості чистих активів на мої повноваження щодо самостійного укладання нових договорів з нашими контрагентами?
    20.03.2026377
  • Чи може третя особа розрахуватися за проданий товар?
    Покупець не може розрахуватися за товар. Чи може інша компанія розрахуватися?
    25.02.2026120
  • Чи є резидентом громадянин України, що проживає за кордоном?
    Фізична особа (громадянин України) перебуває за кордоном, а саме в Угорщині, з січня 2025 року по теперішній час (понад 365 днів). Підстава для перебування в Угорщині: посвідка на постійне місце проживання. Офіційно працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати. В Україні має: легковий автомобіль (право власності) за який сплачує страховку; кредитну карту на фізособу - 2620ХХХХХХ; сплачує українському оператору послуги мобільного зв'язку по контракту. Чи є така фізична особа резидентом України, чи він вже не є резидентом України?
    20.02.20261 776
  • Вимога декларації за 2025 рік для визначення критичності (аудіоверсія)
    Підприємство подає документи до Дніпропетровської ОВА для отримання статусу критичності. Орган вимагає декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, хоча термін її подання ще не настав (гранична дата — 01.03.2026 р.). Чи законна відмова у наданні статусу через відсутність звітності за 2025 рік, якщо за останній завершений звітний період (2024 рік) декларацію надано?
    04.02.20261 4962
  • Інформація про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків ФО за період до/з 1998 року
    ФО отримує відомості з ДРФО – платників податків про джерела суми нарахованого доходу, перерахованого податку та ВЗ з 1998 року. При відсутністю зазначених даних в органах ДПС, треба звернутися до податкового агента, а у разі його ліквідації – до держархіву
    02.02.202644