• Посилання скопійовано

Сплачено передоплату нерезиденту, проте товар він не поставив: які наслідки для покупця?

ТОВ - покупець перерахував кошти (євро) за автомобіль нерезиденту (Польща). Автомобіль не поставлено і кошти не повернуто. Які наслідки для покупця?

Якщо резидент перерахував нерезиденту аванс за товар, що має бути поставлений у майбутньому, і розмір такої авансової оплати перевищує незначну суму (еквівалент 400 тис. грн), то така операція потрапила під валютний нагляд.

Нагадаємо, що за загальним правилом, яке діяло за мирних часів, граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів становить 365 днів (п. 21 Положення №5). Але через військову агресію РФ та для запобігання відтоку за кордон капіталів НБУ скоротив цей строк до 180 днів (п. 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 р. №18).

Для того щоб зняти операцію з валютного нагляду, має відбутися імпорт товарів (п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7). При цьому факт імпорту може бути підтверджений оформленою митною декларацією (МД) типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування".

Або ж для зняття операції з валютного нагляду нерезидент має повернути отриману передоплату.

Якщо ні ввезення товару ні повернення передоплати не відбудеться протягом вищевказаного строку (180 днів з моменту здійснення передоплати), то підприємству нараховуватимуть пеню. Основні правила розрахунку ЗЕД-пені встановлює ст. 13 Закону України від 21.06.2018 р. №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції». Згідно з ч. 5 ст. 13 цього закону ЗЕД-пеня нараховується за кожен день прострочення в розмірі 0,3% вартості недопоставленого товару у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Нацбанку, встановленим на день виникнення заборгованості.

ЗЕД-пеня починає нараховуватися з дня, наступного за днем спливу граничного строку ЗЕД-розрахунків, і до моменту виходу операції з-під валютного нагляду.

Щоб уникнути ЗЕД-відповідальності, слід звернутися до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення з нерезидента прострочених договірних платежів. Може бути використано і механізм позасудового (досудового) примусового порядку, який полягає у прийнятті уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь українського резидента (ч. 7 ст. 13 Закону №2473). В цьому випадку нарахування пені зупиняється з дня прийняття до розгляду позовної заяви (прийняття до провадження відповідного документа).

Водночас той факт, що заяву прийнято, ще не звільняє автоматично від пені. Річ у тому, що в певних випадках пеня все ж таки може бути нарахована і після подання заяви. Йдеться про випадки, коли суд чи міжнародний комерційний арбітраж:

  • ухвалив рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог;
  • ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду;
  • визначив документ про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо;
  • закрив (припинив) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України. 

Якщо так сталося, то строк розрахунку ЗЕД-пені поновлюється і пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. І лише коли суд (міжнародний комерційний арбітраж) задовольнив позов резидента, то пеня стягується тільки за період до дня прийняття позовної заяви до розгляду.

Висновки: 

Якщо сплачено передоплату нерезиденту у сумі, що перевищує (у валютному еквіваленті) 400 000 грн, то операція підпадає під валютний нагляд. «Закриття» такої операції (тобто або ввезення товару або повернення коштів) має відбутися протягом 180 днів від дати здійснення передоплати. В іншому випадку підприємству нараховуватимуть пеню в розмірі 0,3% вартості непоставленого товару за кожен день прострочки.

Щоб цього уникнути або хоча б зменшити період нарахування пені потрібно звернутись до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення з нерезидента прострочених договірних платежів. В разі, якщо суд (міжнародний комерційний арбітраж) задовольнить позов резидента, то пеня стягуватиметься тільки за період до дня прийняття позовної заяви до розгляду.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Іваненко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»