• Посилання скопійовано

Чи можливий залік заборгованостей за позикою та заборгованістю за товари між засновником і підприємством?

Засновник отримав від підприємства поворотну безвідсоткову фіндопомогу у розмірі 1 млн грн у лютому 2021р. строком на 1 рік. В грудні 2021р. засновник викупив заборгованість підприємства перед постачальником у розмірі 1 млн грн за 100 грн з вимогою її оплати. Зважаючи на те, що засновник винен підприємству, чи можна зробити залік заборгованостей та які наслідки для засновника та підприємства?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦКУ, зобов'язання можуть припинятись, якщо вимоги є:

  • зустрічними;
  • однорідними;
  • строк виконання яких настав, а також строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зустрічними вимогами можуть вважатися вимоги, коли кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, своєю чергою, боржник за першим був кредитором за другим зобов'язанням. Однорідні вимоги, які є предметом зарахування, повинні бути вимогами одного виду, наприклад, грошовими зобов'язаннями.

Слід пам'ятати, що згідно з ч. 4 ст. 602 ЦКУ не допускається зарахування зустрічних вимог у разі закінчення позовної давності. Нагадаємо, що згідно з п. 12 Прикінцевих положень ЦКУ, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Отже, у бухобліку зарахування  заборгованості за товари у рахунок  заборгованості  за ПФД відбувається на підставі додаткової угоди до договорів та акта зарахування зустрічних однорідних вимог. 

Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується  фізособою-платником податку.

Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги, яка виплачується податковим агентом - юридичною особою своєму засновнику – фізичній особі протягом дії договору не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу засновника, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та, відповідно, ВЗ.

Отже, з однієї сторони, засновник винен підприємству суму отриманої ПФД (1 млн грн), з іншої – підприємство має сплатити кредиторську заборгованість (теж 1 млн грн) новому кредитору також засновнику. Вимоги є однорідними та однаковими за сумою. Проте за договором фіндопомоги строк погашення є лютий 2022 року.

Таким чином, у разі спливу терміну погашення за договором фіндопомоги засновник та підприємство мають право скласти та підписати  акт зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, оскільки в результаті цієї операції відбувається зарахування зустрічних вимог в однаковій сумі, додатковий  оподатковуваний дохід для фізособи-засновника не формується, то відповідно, не виникатиме ані ПДФО, ані ВЗ. Те саме стосується і підприємства. Для юрособи зазначена операція не спричиняє жодних податкових наслідків.

Зверніть увагу, що відповідно до пп. 291.6 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Отже, юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції (взаємозалік), в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • МПЗ-2026: що пріоритетніше — цільове призначення чи вид угідь?
    Який показник є визначальним при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: вид цільового призначення земельної ділянки чи вид сільськогосподарських угідь? Який підхід застосовується на практиці та які можливі податкові ризики?
    05.05.202627
  • Зміна податкового резидентства засновника працівника ТОВ у 2026 році: обов’язки в Україні
    Фізична особа є працівником та співзасновником ТОВ (частка 50% у статутному капіталі) і фактично працює дистанційно та постійно проживає в Канаді, не оформлюючи виїзд на постійне місце проживання. Які дії щодо податкового резидентства та виконання податкових обов’язків мають здійснити така фізична особа й українське ТОВ у 2026 році?
    30.04.202632
  • Особливості оподаткування продажу нерухомості фізичною особою з оплатою на рахунок ФОПа
    Фізична особа (одночасно ФОП на ЄП ІІІ групи) продала нежитлову нерухомість іншій фізичній особі. Кошти за договором надійшли на рахунок ФОПа. Як у такому випадку оподатковується дохід: як дохід фізичної особи чи ФОПа? Чи правомірно отримувати оплату на рахунок ФОПа?
    20.04.202640
  • КВЕД роздрібна торгівля ФОП у 2026 році: продаж товарів іншим ФОП без оптового КВЕДу
    ФОП зареєстрований на спрощеній системі та має КВЕД лише на роздрібну торгівлю. Чи допускається продаж товарів іншим ФОП без додавання КВЕД на оптову торгівлю, та які податкові ризики виникають у 2026 році у разі такої реалізації для подальшого використання в господарській діяльності покупця?
    17.04.202673
  • Відшкодування витрат на пальне: чи враховувати кешбек працівника?
    Наш водій заправив службовий автомобіль, розрахувавшись власною банківською картою, і надав чек РРО для компенсації витрат. Нам відомо, що за такі операції банки нараховують кешбек, а також може бути нарахований «Національний кешбек». Чи зобов’язане підприємство виплачувати повну суму за чеком, чи ми маємо право зменшити виплату на суму отриманого водієм кешбеку? Чи не виникне в такому разі у працівника оподатковуваний дохід, який ми як роботодавець маємо задекларувати?
    14.04.202673