Чи можливий залік заборгованостей за позикою та заборгованістю за товари між засновником і підприємством?

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦКУ, зобов'язання можуть припинятись, якщо вимоги є:

• зустрічними;
• однорідними;
• строк виконання яких настав, а також строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зустрічними вимогами можуть вважатися вимоги, коли кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, своєю чергою, боржник за першим був кредитором за другим зобов'язанням. Однорідні вимоги, які є предметом зарахування, повинні бути вимогами одного виду, наприклад, грошовими зобов'язаннями.

Слід пам'ятати, що згідно з ч. 4 ст. 602 ЦКУ не допускається зарахування зустрічних вимог у разі закінчення позовної давності. Нагадаємо, що згідно з п. 12 Прикінцевих положень ЦКУ, під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Отже, у бухобліку зарахування  заборгованості за товари у рахунок  заборгованості  за ПФД відбувається на підставі додаткової угоди до договорів та акта зарахування зустрічних однорідних вимог. 

Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується  фізособою-платником податку.

Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги, яка виплачується податковим агентом - юридичною особою своєму засновнику – фізичній особі протягом дії договору не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу засновника, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та, відповідно, ВЗ.

Отже, з однієї сторони, засновник винен підприємству суму отриманої ПФД (1 млн грн), з іншої – підприємство має сплатити кредиторську заборгованість (теж 1 млн грн) новому кредитору також засновнику. Вимоги є однорідними та однаковими за сумою. Проте за договором фіндопомоги строк погашення є лютий 2022 року.

Таким чином, у разі спливу терміну погашення за договором фіндопомоги засновник та підприємство мають право скласти та підписати  акт зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, оскільки в результаті цієї операції відбувається зарахування зустрічних вимог в однаковій сумі, додатковий  оподатковуваний дохід для фізособи-засновника не формується, то відповідно, не виникатиме ані ПДФО, ані ВЗ. Те саме стосується і підприємства. Для юрособи зазначена операція не спричиняє жодних податкових наслідків.

Зверніть увагу, що відповідно до пп. 291.6 ПКУ, платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Отже, юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції (взаємозалік), в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.