Застосування РРО та облік розрахунків з кінцевими споживачами

Статтею 3 Закону про РРО зазначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

В свою чергу розрахунковими операціями є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

При цьому п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволено не застосовувати РРО при здійсненні  торгівлі продукцією власного виробництва (крім   технічно   складних   побутових   товарів,  що  підлягають гарантійному  ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх  форм  власності,  крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ  і  організацій  з  оформленням прибуткових  і видаткових касових  ордерів  та  видачею  відповідних квитанцій,  підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Як ці норми працюють разом? Закон про РРО це не визначає.

Податківці в цілому лояльно розглядають ситуацію із паралельним застосуванням цих норм. 

Зокрема, на запитання "Чи необхідно ЮО, яка реалізує продукцію власного виробництва (послуг) через касу підприємства застосовувати РРО, якщо при реалізації продукції на інших господарських одиницях застосовуються РРО?" вони раніше відповідали у "ЗІР" так: "якщо суб’єкт господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність у сфері виробництва, в наслідок якого продукція, яка виробляється та реалізується цим суб’єктом господарювання самостійно в повному технологічному циклі виробництва, то такий платник податків має право здійснювати реалізацію продукції власного виробництва без застосування реєстраторів розрахункових операцій, незалежно від того, що при реалізації даної продукції на інших господарських одиницях, тобто за межами каси підприємства, застосовуються реєстратори розрахункових операцій".

Аналогічно, на запитання "Підприємство реалізує продукцію власного виробництва та одночасно надає послуги. Чи повинно таке підприємство проводити ці операції через РРО?" податківці відповідали: "підприємство може реалізовувати продукцію власного виробництва без застосування РРО. Водночас при наданні послуг таке підприємство зобов’язане застосовувати РРО".

Але це лише відповіді, які зазначають точку зору податківців на певний момент, вони не мають силу норми закону. Отже, щоб уникнути суперечок із податківцями під час перевірок, варто отримати від них індивідуальну відповідь на це питання у паперовій формі.  

Зверніть увагу на те, що форма прибуткового касового ордеру, який складається на конкретного покупця, який надає готівку до каси підприємства, не передбачає можливості зазначення в ньому "кінцевого споживача".

За п. 3.10 Положення №637 лише у касових   ордерах,   які   оформляються  на  загальну  суму проведених  підприємством  касових операцій  (видача  готівки  за видатковими   відомостями,   електронними   платіжними   засобами, здавання  готівки  до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування  її  в касі тощо), реквізит "Одержав" або "Прийнято від"  не  заповнюється. 

Так само не можна складати видаткову накладну на невизначену особу – за ст. 9 Закону про бухоблік особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,  яка  брала  участь  у  здійсненні  господарської операції, є обов’язковим реквізитом будь-якого первинного документу. І зроблене це не просто так. 

Як правило, при продажу товарів за допомогою РРО, передання товару покупцеві та прийняття оплати за нього відбуваються одночасно і в одному місці. Тому продавець не мусить визнавати дебіторську заборгованість щодо кожного покупця — він одразу визнає дохід від продажу товару за фактом надходження коштів. 

У тому ж випадку, якщо відвантаження та оплата товару відбувається не одночасно – виникає дебіторська заборгованість, і відповідно необхідність персоніфікованого обліку таких дебіторів. Цілком можливо, що покупець, який отримав товар за накладною, або клієнт, якому було надано послуги або виконано роботи, несвоєчасно оплатить їх або взагалі не погасить свою заборгованість. І якщо підприємство не матиме документи, що підтверджують надання товарів, робіт та послуг конкретній фізособі, воно не зможе розпочати стандартну процедуру стягнення заборгованості з такої фізособи. У разі отримання передоплати від фізосіб ідентифікований облік таких передоплат також потрібен для того, щоб з'ясувати, кому саме підприємство має відвантажити товари, надати послуги та виконати роботи.

Згідно з Постановою НБУ №210, граничні розміри розрахунків готівкою с фізособами встановлено у розмірі 50 000 грн з однією такою фізособою в день. Однак такі обмеження стосуються лише розрахунків готівкою і ніяк не обмежують суму видаткових накладних, що виписуються.

Тому, якщо підприємство практикує відстрочення оплати за реалізований фізособам товар, то видаткова накладна на такі товари може бути складена на будь-яку суму. А ось готівкова оплата за такий товар від покупця-фізособи (яка не має статусу ФОП) має надходити у розмірі не більш як 50 тис. грн на добу.