• Посилання скопійовано

Нецільове використання готівки: чи буде штраф?

У чеку на отримання грошей з банку зазначено підставу видачі «Погашення фіндопомоги». Насправді гроші використовувалися і на погашення витрат на відрядження і витрат за рах. 37.2. Чи потрібні якісь довідки в касу підприємства для видачі грошей за цими призначеннями? Яка відповідальність?

ЗапитанняУ чеку на отримання грошей з банку було зазначено підставу видачі «Погашення фінансової допомоги». Насправді гроші використовувалися не тільки на погашення фіндопомоги, а й на погашення витрат на відрядження і витрат за рах. 37.2 (підзвіт). Чи потрібні якісь додаткові довідки в касу підприємства для видачі грошей за цими призначеннями? Чи існує штраф за невідповідність призначення платежу і відомостям в чеку?

Відповідь:

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 (далі – Указ №436) передбачена відповідальність за використання суб'єктами господарювання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначення у вигляді штрафу у розмірі витраченої готівки.

Втім, з появою Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637 (далі – Положення №637), зникло таке поняття, як «використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням». До 15.02.2005 р. воно містилося у попереднику – Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою НБУ від 19.02.2001 №72 (а саме: у абз. 6 п. 2.17).

Тому, на думку фахівців НБУ, яку вони висловили у своєму листі від 01.04.2005 р. №11-113/1077-3214, оскільки Положенням №637 скасовано вимогу щодо цільового використання готівки, то у зв'язку з цим і відповідні штрафні санкції за нецільове використання власних коштів, визначені Указом №436, не повинні застосовуватись.

Тож, НБУ приходить до висновку, що отримані в банку за грошовим чеком на певні цілі власні грошові кошти (наприклад, на відрядження працівників) за необхідності (у тому числі і при несподіваній зміні обставин), можуть бути спрямовані їх власниками на інші господарські витрати підприємства.

Втім, оскільки штраф за нецільове використання й надалі залишається у чинному Указі №436, а ч. 3 Указу №436 передбачено, що застосування санкцій, встановлених даним Указом, є прерогативою відповідних контролюючих органів, зокрема ДФС, то самі ж фахівці НБУ у листі від 13.04.2005 р. №11-113/1228-3747 радять звернутися до ДФС за роз’ясненнями щодо застосування штрафних санкцій за нецільове використання коштів.

Що ж з цього приводу говорять податківці? Вони у п. 71 Додатку до листа ДПАУ від 05.05.2011 р. №12601/7/19-0217 «Про надання методичних рекомендацій» говорять про такий вид порушення, за які вони накладають штраф, як «Використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням».

Під нецільовим використанням готівкових коштів фахівці ДФС розуміють витрачання готівкових коштів на цілі, не пов’язані із веденням господарської діяльності (підкатегорія 109.21 ресурсу «ЗІР»*). Адже згідно з п. 2.9 Положення №637 готівкова виручка використовується підприємством для забезпечення потреб, що виникають у процесі його функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами.

Як бачимо, податківці визначення «забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування» тлумачать як забезпечення потреб під час здійснення господарської діяльності, що виключає «негосподарські» витрати.

Підсумуємо. Оскільки отримані в банку за грошовим чеком грошові кошти на одну ціль – погашення фіндопомоги, а потрачені на інші цілі - погашення фіндопомоги, виплату добових та компенсацію додатково понесених витрат працівником при виконанні цивільно-правової дії, були витрачені на цілі, пов’язані із веденням господарської діяльності підприємство, то штраф за нецільове використання коштів такого підприємству не загрожує. Адже нецільового використання коштів, судячи із роз’яснення податківців у ресурсі «ЗІР» у такому випадку немає.

Ніяких додаткових довідок в касу для видачі коштів на інші цілі, ніж було заплановано, прикладати не потрібно.

 ________________

* Запитання: «Чи застосовуються штрафні санкції, які передбачені Указом Президента України ”Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у разі нецільового використання коштів та в яких випадках нецільове використанні коштів є порушенням?»

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202547
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202534
  • Чи потрібно заповнювати графу 4 ф. №20-ОПП СГ, які здійснюють торгівлю через мережу інтернет та використовують РРО та/або ПРРО?
    Якщо СГ здійснює торгівлю з використанням РРО/ПРРО, то у графі 4 заяви №20-ОПП потрібно зазначити найменування об’єкта оподаткування, яке буде зазначатись як назва господарської одиниці у розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» реєстраційної заяви РРО/ПРРО
    30.07.202547
  • Доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем у разі збільшення кількості РРО/ПРРО у місці торгівлі
    При збільшенні кількості РРО/ПРРО у місці роздрібної торгівлі алкоголем доплата за ліцензію здійснюється щокварталу, рівними частками, починаючи з кварталу, в якому було додано такий РРО/ПРРО
    28.07.202516
  • Продаж паяльників через інтернет: КВЕДи, РРО та документи
    Які КВЕДи потрібні для оптового та роздрібного продажу електричних паяльників через інтернет? Чи вважаються паяльники технічно складними побутовими товарами? Чи обов'язкова їх фіскалізація (застосування РРО/ПРРО) та яка первинна документація необхідна?
    24.07.2025140