• Посилання скопійовано

РРО у підприємця при громадському харчуванні

Чи потрібно фізособам-підприємцям (будь-якої групи спрощеної чи загальної системи оподаткування), які здійснюють ресторанний бізнес, громадське харчування, використовувати РРО? Якщо ні, то чи можна використовувати платіжний термінал, якщо не буде РРО? Які нормативні акти підтверджують це?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Таким чином в загальному порядку суб'єкти господарювання, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг повинні при здійснені готівкових або безготівкових (із застосування платіжних карток) розрахунків використовувати РРО, приведений у фіскальний режим роботи.

Втім, відповідно до ст. 9 Закону №265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (пп. 6 ст. 9 Закону №265). Це підприємці ІІ групи єдиного податку, у яких обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн).

Відповідно до ст. 10 Закону №265 РРО не застосовується, однак використовуються розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій при провадженні діяльності у сфері громадського харчування суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.1995 р. №56/95 надано статус гірських і якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує 200 тис. грн (п. 22 Переліку №1336, п. 2 Постанови №1336).

Враховуючи вищесказане, фізособа-єдинник ІІ групи не зобов'язана використовувати РРО, якщо річний дохід такого підприємця не перевищує 1 млн грн. Як тільки річний дохід перевищить 1 млн грн, тоді РРО є обов'язковим до застосування.

Що ж стосується підприємців-загальносистемників, то вони повинні застосовувати РРО, крім випадків, передбачених ст. 9 та ст. 10 Закону №265. Такої ж позиції притримуються й податківці у підкатегорії 109.02 ресурсі «ЗІР»*.

Щодо використання платіжного терміналу, то зазначимо наступне.

Обов’язок приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) визначений п. 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. №878. Згідно з її нормами, такий обов’язок встановлено для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують РРО.

На практиці податківці трактують цю норму так: термінал можна застосовувати тільки разом з РРО і якщо суб'єкт господарювання вже встановив термінал, однак за Законом №265 не зобов'язаний використовути РРО, то не дивлячись на таке звільнення, РРО йому буде потрібен. Таку ж думку вони виклали у "Віснику" від 01.06.2013 р. №21.

Однак ВСУ з ними не згоден. У постанові 19 березня 2013 року (справа №21-46а13) зазначалося, що «аналіз норм права дає підстави для висновку, що здійснювані Товариством як агентом Банку операції з приймання від споживачів послуг платежів (готівки) для подальшого їх переказу на рахунок постачальника послуг з використанням ПТКС, які виконуються від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок Банку, є розрахунковими банківськими операціями, при виконанні яких РРО та розрахункові книжки відповідно до вимог статті 9 Закону №265/95-ВР не застосовуються».

____________________________

* Запитання: «Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО?»

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Застосування РРО/ПРРО для ФОП - "єдинника" І групи
    Чи зобов'язаний ФОП на І групі єдиного податку, який надає побутові послуги населенню (зокрема, ремонт автотранспорту), застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій?
    12.08.202525
  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202563
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202536
  • Чи потрібно заповнювати графу 4 ф. №20-ОПП СГ, які здійснюють торгівлю через мережу інтернет та використовують РРО та/або ПРРО?
    Якщо СГ здійснює торгівлю з використанням РРО/ПРРО, то у графі 4 заяви №20-ОПП потрібно зазначити найменування об’єкта оподаткування, яке буде зазначатись як назва господарської одиниці у розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» реєстраційної заяви РРО/ПРРО
    30.07.202550
  • Доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем у разі збільшення кількості РРО/ПРРО у місці торгівлі
    При збільшенні кількості РРО/ПРРО у місці роздрібної торгівлі алкоголем доплата за ліцензію здійснюється щокварталу, рівними частками, починаючи з кварталу, в якому було додано такий РРО/ПРРО
    28.07.202517