• Посилання скопійовано

Оформляємо повернення товару при використанні РРО

Як повернути покупцю кошти за товар при використанні РРО?

Торговельні підприємства, які застосовують РРО, повинні всі розрахункові операції проводити через РРО (п. 1 ст. 3 Закону про РРО).

Під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівки, платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг) або видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Тож видача готівкових коштів за повернений товар — це і є розрахункова операція, а отже, під час її проведення слід застосовувати РРО (у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок).

Саме повернення коштів через касовий апарат залежить від технічних особливостей такого РРО (п. 7 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО). Тому слід виділяти два варіанти оформлення розрахункової операції:


 

варіант 1 — реєстрація від’ємної суми у фіскальній пам’яті РРО. Цей варіант може підійти тим, у кого алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Після проведення розрахункової операції роздруковується на РРО фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-2) та передається покупцеві, який повертає товар;

варіант 2 — повернення коштів за допомогою операції «Службова видача». Такий варіант слід використовувати у випадках, коли РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. I тут слід видати покупцеві фіскальний чек, яким оформлено операцію.

Заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно» (п. 7 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО).

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару (раніше оплаченої послуги), перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. На сьогодні не має затвердженої форми такого документа, але слід врахувати вимоги щодо складання акта, передбачені у п. 8 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО.

В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Трапляється, що для виплати покупцеві коштів за повернутий товар невистачає готівки у скриньці РРО. У такому випадку радимо:

— або отримати додаткову суму з основної каси підприємства. При цьому касир основної каси на суму, яку він видає, повинен виписати ВКО, а операціоніст РРО під час отримання такої готівки у скриньку касового апарата повинен зробити службове внесення на суму отриманих коштів;

— або скористатися нормами ч. 7 ст. 8 та ч. 3 ст. 9 Закону про захист прав споживачів, де за значено, що коли підприємство не може повернути гроші (за повернутий товар) у день, коли клієнт звернувся з таким проханням, такі кошти можна віддати йому іншого дня за домовленістю сторін, але в межах семи днів від дати повернення товару.

Додатково згадаємо про заповнення Книги обліку розрахункових операцій під час повернення коштів за товари. Так, у графі 8 р. 2 «Видано при поверненні товару» КОРО показують суму, видану покупцеві. А у графі 4 р. 2 «Службова видача» суму повернення коштів показують тільки у випадку, коли під час видачі коштів було використано варіант з оформленням цієї видачі операцією «Службова видача». Та якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення і видачі, графи 3 і 4 р. 2 можна не заповнювати. При цьому суми повернених коштів (графа 8 р. 2) у КОРО не зменшують загальної суми виручки, а тому до графи 5 р. 2 потрапить загальна сума готівки, отриманої від реалізації за день. I ще не потрібно відповідно зменшувати показники у графах 6 та 7 р. 2 КОРО.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Нюанси заповнення чеку при оплаті подарунковим сертифікатом
    Підприємство автомобільної галузі планує продавати подарункові сертифікати із наступною можливістю обрати товар та оплатити сертифікатом, вартість товару може перевищувати номінал сертифікату. Перший чек - продаж сертифікату на суму його номіналу. Як має бути оформлений другий чек при продажі товару? Що з ПДВ?
    15.08.202517
  • Застосування РРО/ПРРО для ФОП - "єдинника" І групи
    Чи зобов'язаний ФОП на І групі єдиного податку, який надає побутові послуги населенню (зокрема, ремонт автотранспорту), застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій?
    12.08.202525
  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202563
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202536
  • Чи потрібно заповнювати графу 4 ф. №20-ОПП СГ, які здійснюють торгівлю через мережу інтернет та використовують РРО та/або ПРРО?
    Якщо СГ здійснює торгівлю з використанням РРО/ПРРО, то у графі 4 заяви №20-ОПП потрібно зазначити найменування об’єкта оподаткування, яке буде зазначатись як назва господарської одиниці у розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» реєстраційної заяви РРО/ПРРО
    30.07.202550