Документальне оформлення
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлено обов’язкової письмової форми, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (див. ч. 2 ст. 205 ЦКУ).
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх нечинність (див. ч. 1 ст. 206 ЦКУ).
Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом про застосування РРО, або іншими документами (ст. 1 Закону про захист прав споживачів).
Своєю чергою, під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти (див. п. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів).
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (див. ст. 2 Закону про РРО)
На вимогу споживача продавець повинен надати експлуатаційні документи на технічно складні побутові товари (паспорт або будь-який інший документ, що додається до товару) в паперовому вигляді (див. п. 11 ст. 7 Закону про захист прав споживача).
Гарантійна заміна та ремонт технічно складних побутових товарів здійснюється з урахуванням вимог Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів.
В загальному порядку якщо було використано РРО/ПРРО і відповідно надано чек фізичній особі – кінцевому споживачу, то видаткову накладну складати не обов’язково.
Проте, потрібно врахувати, що фіскальний чек надається тільки в тому випадку, якщо була розрахункова операція.
Відповідно до наведеної умови якщо розрахунок проводився через касу банку на рахунок IBAN чи з використанням функції оплата частинами, то фіскальний чек видавати не потрібно. Питання безготівкових операцій та РРО: коли застосовуємо, а коли ні ми розглядали тут.
В цьому випадку суб’єкт господарювання має надати товарний чек, видаткову накладну, гарантійний талон або інший документ і зафіксувати такий продаж у формі ведення обліку товарних запасів.
Статтею 20 Закону про РРО визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
І ось тут цікавий момент, облік передбачає і надходження і вибуття. Зазвичай більше питань у податківців викликає відсутність первинних документів на «вхід», а от відповідно до наведеної умови якщо розрахункової операції не було і потрібно було надати покупцеві товарний чек, видаткову накладну чи інший документ, який містить всі реквізити первинного документа відповідно до вимог ст. 9 Закону про бухоблік, а не фіскальний чек, то чи буде застосована штрафна санкція?
На нашу думку, тут помилка в формуванні документів, а не заниження доходів. Адже суб’єкт господарювання може підтвердити отримання товару, тобто він не є безоплатно отриманим і вибуття чеком РРО/ПРРО. Тому в даному випадку вірогідніше всього можна застосувати штраф відповідно ст. 44 ПКУ, зокрема за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ в розмірі 1020 грн, а при повторному порушенні-2040 грн.
На жаль, думка податківців нам не відома. Тому також доцільно отримати ІПК.
ПДВ
Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата за товар, що підлягає постачанню;
- дата відвантаження товару.
Отже, якщо фізична особа оплачує товар авансом, то першою подією буде зарахування коштів. Якщо ж оплата проводиться після постачання товару фізичній особі, тоді перша подія – дата передачі товару фізичній особі.
Варіанти складання ПН на кінцевого споживача див. нашу консультацію тут.
Отже:
Фіскальний чек є достатнім підтвердженням продажу товару фізичній особі - кінцевому споживачу. Законодавчої вимоги видавати видаткову накладну та брати підпис покупця при продажу технічно складного товару кінцевому споживачу - немає.
Видаткова накладна або акт передачі з підписом можуть знадобитися:
- якщо реалізацію проведено без застосування РРО/ПРРО;
- при продажу в розстрочку, кредит або з післяплатою;
- якщо є внутрішні правила обліку або вимоги облікової політики підприємства;
- якщо технічно складний товар вимагає особливої перевірки комплектації при передачі.
***
Читайте також:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись