• Посилання скопійовано

Чи потрібно зазначати вагу страви у фіскальному чеку?

ТОВ веде діяльність ресторану та мобільного харчування. Всі страви та напої продаються порціями. У фіскальному чеку зазначаються назва, кількість (порцій), ціна, вартість. Чи обов'язково має бути у фіскальному чеку зазначений поряд з назвою страви/напою вихід (вага чи обсяг)? Яка відповідальність, якщо вага/обсяг страви чи напою не вказана у фіскальному чеку?

Форму та зміст розрахункових документів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.

Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чека є назва товару (послуги) (рядок 10) та кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) - якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру  (рядок 6).

При цьому назва товару у фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

ЗІР (109.02): «Яким чином у фіскальному чеку РРО та/або ПРРО повинна зазначатися назва товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів?».

Тобто, якщо в документообігу платника зазначено номенклатура «паста з креветками з соусом … і вага», кількість – 1 чи «крафтовий чай з імбирем 250 мл», то і в фіскальному чеку у назві буде продубльовано саме таку назву і кількість. Якщо ж просто «паста з креветками»  чи «борщ український», то і відповідно об’єм страви в чеку проставляти не потрібно.

Проте щодо бутильованих напоїв, то тут потрібно буде вказати, за який об’єм сплачується. Адже ціна пляшки Coca-cola 0,33 л та 1 л різна.

Ключовим є саме ідентифікація товару. Якщо товар неможливо ідентифікувати, то відповідно і фіскальний чек вважається ненаданим. Відповідальність щодо ненадання фіскального документу передбачена ст. 17 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

Штраф за таке порушення становить:

  • 100% вартості проданих товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
  • 150% вартості проданих товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

На нашу думку, навіть за відсутності ваги страви товар можна ідентифікувати, адже навряд чи в меню передбачено дві пасти з морепродуктами. Просто при наступних постачаннях треба провести у відповідність дані документообігу та фіскальних чеків.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Фіскалізація відправлень через Нову пошту без післяплати (аудіоверсія)
    ТОВ відправляє товар через Нову пошту без післяплати. Покупець оплачує вартість товару виключно безготівково шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок ТОВ (без готівки та еквайрингу, оплати у відділенні чи через NovaPay). Чи виникає в такому випадку обов’язок фіскалізувати операцію із застосуванням РРО/ПРРО?
    20.03.20268072
  • Ліміт каси для релігійної організації (церкви)
    Чи повинна релігійна організація (церква), яка не здійснює виробничої чи іншої підприємницької діяльності, встановлювати ліміт залишку готівки в касі згідно з вимогами Положення НБУ №148 та інших нормативних актів щодо касових операцій?
    20.03.202639
  • Помилка в призначенні платежу в безготівковому розрахунку між юрособами
    ТОВ виставило рахунок юрособі за товар, але у платіжному дорученні покупець неправильно вказав номер рахунку та договору в полі «Призначення платежу». Чи обов’язково виправляти таку помилку шляхом оформлення уточнення платежу, чи достатньо інших документальних підтверджень для коректного обліку операції?
    17.03.202682
  • Старі банкноти 1–10 грн вилучаються з обігу: порядок обміну та правила розрахунків (аудіоверсія)
    У зв'язку з вилученням банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років виникли запитання: чи повинен ФОП приймати ці банкноти 1,2,5,10 старого зразка в клієнта? Чи може давати решту цими купюрами? Чи зобов'язаний банк приймати куп'юри старого зразка у ФОПа та до якого періоду?
    09.03.2026209
  • Застосування РРО при продажу квитків у салоні автобуса
    Чи зобов'язана юридична особа, яка здійснює пасажирські автобусні перевезення, застосовувати РРО або ПРРО при реалізації квитків безпосередньо в салоні транспортного засобу, якщо пасажирам видаються квитки друкованої форми?
    24.02.202639