Загальний підхід
РРО/ПРРО слід застосовувати при здійсненні суб’єктом господарювання розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції (див. ст. 3 Закону про РРО).
Тобто, того, щоб у суб’єкта господарювання виник обов’язок застосовувати РРО, мають виконуватися дві умови:
- має бути операція продажу товарів (надання послуг);
- має відбутися розрахункова операція.
Але ж операція закупівлі суб’єктом господарювання товарів не є операцією продажу товарів. Тому перша умова вже не виконується. І на цьому вже можна ставити крапку, висновуючи про відсутність необхідності застосовувати РРО/ПРРО.
Та глянемо й другу умову.
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Тобто, до розрахункової операції відноситься операція видачі готівкових коштів лише за повернутий товар (ненадану послугу).
А якщо видається готівка за придбаний товар, то така операція не є розрахунковою операцією.
Таким чином, як бачимо, не виконуються обидві умови. З огляду на ці аргументи, ми не бачимо підстав для застосування РРО/ПРРО в розглядуваній ситуації.
На наш погляд, для проведення розрахунків достатньо складання акту закупівлі.
А якщо олія вторинна сировина?
Тут ми розглядали особливості розрахунків при закупівлі металобрухту ФОПом на ЄП ІІ групи.
Ми писали, що можна не застосовувати РРО у разі здійснення окремих видів діяльності, наведених в Переліку №1336, якщо використовуються РК та КОРО (ст. 10 Закону про РРО).
Одним із таких видів діяльності є приймання від населення вторинної сировини та металобрухту (див. пп. 19 Переліку №1336). Причому для цього виду діяльності граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється (пп. 2 Постанови №1336).
Таку саму відповідь дає ДПС на запитання в ЗІР (підкатегорія 109.06): «Чи мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО СГ, у тому числі ФОПи — платники ЄП другої — четвертої групи, які приймають від населення вторинну сировину та металобрухт?».
Отже, при закупівлі вторинної сировини і металобрухту за готівку у фізосіб РРО/ПРРО можна не застосовувати, а натомість застосовувати РК та КОРО.
Тобто, дивним чином господарські операції з закупівлі вторинної сировини і металобрухту потрапили під розрахункові операції, які потребують застосування РРО/ПРРО чи РК та КОРО. Хоча такі операції не підпадають від визначення розрахункових і вони не пов’язані з продажем товарів, наданням послуг.
Поняття вторинної сировини чинним законодавством України зараз не визначене.
Хоча згідно з ст. 1 Закону №187/98-ВР відходи як вторинна сировина - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови.
Щоправда, цей Закон втратив чинність з 09.07.2023 р. Натомість набув чинності Закон про управління відходами. В цьому останньому немає поняття вторинної сировини. Але є поняття відходів, відновлення відходів. У додатку 2 до Закону наведено Перелік операцій з відновлення відходів.
При аналізі цих понять стає зрозуміло, що відходи, які будуть відновлюватися — це і є вторинна сировина.
З цієї точки зору відпрацьована кухонна соняшникова олія, на наш погляд, відповідає поняттю вторинної сировини. Але якщо вона відповідає такому поняттю, то відразу постає питання щодо необхідності застосування РРО/ПРРО чи РК та КОРО при її закупівлі у фізосіб (прийманні від населення).
Та оскільки чіткої відповіді на це питання чинне українське законодавство не містить, для уникнення непорозумінь з податковою службою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
