Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО з зазначенням у касовому чеку "передоплата товарів".
Крім того, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.
Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача".
Саме таке роз’яснення містилося у підкатегорії 109.02 ресурсу "ЗІР", яке діяло до 01.08.2020 року у зв’язку із внесенням змін Законом №128 до Закону про РРО.
Втім, вважаємо, що дане роз’яснення не втратило своєї актуальності й незабаром знову з’явиться серед "чинних", адже Закон №128 лише вносив зміни щодо запровадження ПРРО. А норми, на яких ґрунтується відповідь ДПСУ, лише просто актуалізувалися у зв’язку із впровадженням ПРРО.
Так, відповідно до п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону про РРО СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції (а податківці зауважують, що аванси/завдатки в готівковій формі чи із застосуванням платіжних карт за товари (послуги) підпадають під визначення розрахункової операції) на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Як же запрограмувати РРО? Нормативно цей момент не закріплено. Офіційних й однозначних роз’яснень із боку ДПСУ немає. Втім в деяких своїх консультаціях вони наводять варіанти:
Варіант 1. Передоплату програмують у РРО через один "загальний" артикул "Аванс (передоплата)", віднесений до відділу (товарної групи) з "вільною ціною". Тобто в цьому випадку в РРО спочатку програмують один загальний артикул "Аванс (передоплата)". При цьому сама сума авансу (передоплати) в момент здійснення розрахунків з покупцями вводиться з клавіатури РРО у режимі "вільної ціни".
А остаточний розрахунок здійснюється з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) і врахування їх кількості.
Саме цей варіант запропоновано у, наприклад, вищенаведеному роз’ясненні податківців у підкатегорії 109.02 ресурсу "ЗІР", листах ДПСУ від 21.06.2018 р. №2758/ІПК/15-32-14-06-07, від 07.06.2017 р. №496/ІПК/15-32-14-06-07.
Варіант 2. Передоплата за товар програмується під окремим артикулом, тобто в графі "Назва товару (послуги)" зазначати ще й назву товару, за який отримана передоплата. У цьому випадку назва артикулу може мати такий вигляд: "Передоплата за лампу". Під нього програмується ціна цілої лампи. При цьому в міру надходження авансу касир набирає на клавіатурі відповідну дробову кількість. Такий варіант пропонували фахівці ДПСУ у листі від 19.06.18 р. №2715/ІПК/10-36-14-06-16.
Варіант 3. Щоправда, він підійде при відпусканні продукції не кінцевим, а оптовим покупцям. Передоплату програмують у РРО через конкретні артикули, віднесені до відділів з "вільною ціною". На відміну від попереднього способу, в цьому випадку кожен "передоплатний" договір попередньо програмують у РРО під своїм окремим артикулом (наприклад, "Договір №001", "Договір №002" тощо). Суму передоплати, як і в попередньому випадку, вводять при здійсненні розрахунків з покупцями в режимі "вільної ціни". Цей спосіб більш зручний для продавця, ніж попередній, тим, що він дозволяє відстежити і проконтролювати стан розрахунків з покупцями в розрізі договорів. Колись про нього ми говорили тут.
Варіант 4. Вважаємо, що є ще один варіант. Так, краще спеціальних артикулів для програмування передоплати не виділяти, а при отриманні авансу пробити в чеку найменування, ціну і ту кількість товару, яка відповідає сумі отриманої передоплати. Якщо ж товар неділимий, то в частині кількості товару зазначити дробову кількість товару, яка дорівнює відношенню суми авансу до загальної вартості одиниці товару. При остаточному розрахунку за товар пробити чек на суму, що відповідає аналогічним чином розрахованим часткам за цим же артикулом.
Радимо звернутися до ДПСУ за ІПК для погодження обраного варіанту програмування чеку РРО при отриманні завдатку за товар, адже колись ДПСУ прописала погодити із ними обраний варіант. Втім, яка їх позиція із цього приводу, на сьогоднішній момент не відомо.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити