РРО

Питання 1. При проведені фактичної перевірки робітниками ДПС були встановлені слідуючи порушення абзац 13ч.2ст17 ЗУ19.12.95р. №481/95-вр продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу громадського харчування Та застосована штрафна санкція у розмірі 6800 грн. Питання чи повинно отримувати додаткові дозволи(як що є ліцензія) для продажу в алкогольних напоїв на розлив.?

Відповідь.

У питанні 1 йдеться про порушення, передбачене ч.6 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р № 481/95-ВР. Так, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Згідно з абзацом одинадцятим ча. 2 статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється також Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (далі - Правила).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).

Зазначені норми законодавства встановлюють, що торгівля алкогольними напоями з метою їх споживання на місці дозволена лише суб'єктам господарювання, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Недотримання таких умов є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі визначеному Законом.

Водночас, у справі № 806/1285/17 (Постанова ВС від 28 серпня 2018 року) суд дійшов висновку, що для застсоування санкцій, визначених  абзацом одинадцятим ча. 2 ст. 17 Закону № 481 відповдіний факт продажу алкогольних напоїв на розлив має бути доведений належдними доказами,  зокрема, в акті має бути відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину, в якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду, в якому неможливо придбати такі напої "на винос".

Тото, має бути доведений факт як продажу алкоголю на розлив, так і одночансо — споживання його на місці. Відсутність доказів хоча б одного з критеріїв, що має визначальне значення для кваліфікації порушення закріпленого в ст. 15-3 Закону, позбавлє можливості застсоування санкції у розмірі 6800 грн.

Питання 2. абзац 17ч.2ст17 ЗУ 19.12.95р. №481/95-вр здійснення роздрібної торгівлі за нижче встановленими ціками. Питання: при проведені фактичної перевірки перевіряючими були пред’явлені касові чеки з бази ДПС за Березень 2019 року (фактична перевірка проводилася у жовтні 2019), де були помилкові чеки. За фактом проведення перевірки у жовтні порушень не встановлено.Чи мали право перевіряючи включити порушення іншого періоду, яке не відноситься до фактичної перевірки?

Відповідь.

Згідно з п. п. 75.1.3 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.2 ПКУ встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема такої підстави, як виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 ПКУ (п. п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у п. п. 80.2.6 ПКУ, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, при здійсненні фактичних перевірок контролюючі органи мають право перевіряти з підстав, визначених у пп. 80.2.6 ПКУ за дотримання насрупних умов:

            1) була проведена фактична перевірка за попередні періоди та скалдений акт,

            2) фактичн перевірка проводиться олноразово проятгом 12 міяців з дати складення акту попередньої фактичної перевірки,

            3) платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки.

Відтак, підставою для фактичної перевірки у жовтні 2019 року може бути лише наявність акту фактичної перевірки за березень 2019 р. Сам факт наявності  касових чеків з бази ДПС за Березень 2019 року, де були помилкові чеки, не може бути підставою для фактичної перевірки  у жовтні 2019 року з підстав, наведених у пп. 80.2.6 ПКУ.