Чи можна продавати вроздріб власну продукцію без наявності магазину?

Щодо вибору КВЕД для роздрібної торгівлі власною продукцією

Розділ 47 КВЕД-2010 включає перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів для особистого споживання або домашнього користування переважно населенню, який здійснюють магазини, торгові центри, кіоски, намети, компанії поштового замовлення (у т.ч. у мережі Інтернет), рознощики і вуличні торговці, споживчі кооперативи тощо. 

Роздрібну торгівлю класифікують насамперед за типом місця торгівлі (роздрібну торгівлю в магазинах – у групах 47.1 – 47.7; роздрібну торгівлю поза магазинами – у групах 47.8 – 47.9). Роздрібна торгівля в магазинах включає роздрібну торгівлю уживаними товарами (клас 47.79). Роздрібна торгівля в магазинах у подальшому розподіляється на спеціалізовану (групи 47.2 – 47.7) та неспеціалізовану роздрібну торгівлю (група 47.1). Спеціалізовану роздрібну торгівлю новими товарами класифікують за асортиментом товару, який підлягає продажу. Торгівля поза магазинами деталізована за формами торгівлі, такими як роздрібна торгівля з лотків і на ринках (група 47.8) та інші форми роздрібної торгівлі, що їх здійснюють поза магазинами, зокрема, за поштовим замовленням або через мережу Інтернет, шляхом доставки "від порогу до порогу", за допомогою торгових автоматів тощо (група 47.9). 

Товари, які описані у цьому розділі, обмежуються товарами, зазвичай іменованими як споживчі товари або товари роздрібної торгівлі.

Отже, товари, що зазвичай не класифікують як товари роздрібної торгівлі (зерно, руди, промислове устатковання тощо), не включено до цього розділу.

До цього розділу не відносять, зокрема, продаж товарів власного виробництва, які класифікують у рамках виробничого процесу в розділах 10 – 32. Таким чином, виробничому підприємству не потрібно реєструвати окремий КВЕД для роздрібної торгівлі, якщо в нього вже є один з «виробничих» КВЕДів з розділів 10 – 32.

Як на практиці організувати торгівлю газобетонними блоками та як довести інформацію про продукцію кінцевому споживачу, підприємство вирішує самостійно. Наприклад, для цього можна створити окремий склад для наочної демонстрації зразків продукції, або вирішити це питання за допомогою друкованих чи електронних каталогів тощо. 

Щодо організації готівкових розрахунків

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

При цьому відповідно до п. 6 Положення №148 суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;

2) з фізособами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Тобто платежі від покупців – фізичних осіб не повинні перевищувати 50000 грн на день з кожним покупцем, а від покупців – юридичних осіб – 10000 грн на день з кожним покупцем.