• Посилання скопійовано

Сейф на підприємстві: які нормативно-правові акти зобов’язують його мати?

Чи має на підприємстві бути сейф? Які нормативно-правові акти зобов’язують його мати?

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 191 ЦКУ).

Положеннями ч. 1 ст. 66 ГКУ передбачено, що майно підприємства становлять виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Вимоги до складу виробних фондів, включаючи обов’язкову наявність сейфу, містять галузеві нормативно-правові акти (конвенції, закони, ліцензійні умови тощо).

Щодо умов, які можуть стосуватися широкого кола підприємств зазначимо такі. 

Норми п. 38 Положення №148 зобов'язують:

  • підприємства мати касу;
  • їх керівників  забезпечити облаштування цієї каси та зберігання готівки у ній. 

При цьому керівники несуть відповідальність у встановленому законодавством України порядку за нестворення умов для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування.

На виконання п. 44 Положення №148 керівник підприємства під час прийняття на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами Положення №148.

Касир/працівник іншого підприємства, залучений на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу також несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей відповідно до законодавства України (п. 45 Положення №148).

Крім того, відповідно до абз. 4 п. 23 Порядку №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунків (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

У п. 3 Постанови КМУ №301 зазначено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 4 Постанова №301).

Відповідно до ст. 41 КУпАП порушення встановленого терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та ФОП працівникам, у т. ч. колишнім, на їхню вимогу документів щодо їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізособи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), а також інші порушення вимог законодавства про працю, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1700 грн).

Повторне протягом року вчинення вищевказаного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або аналогічні дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та ФОП від 100 до 300 НМДГ (від 170 до 5100 грн).

Відповідно, для того, щоб забезпечити виконання вищенаведених вимог, підприємство може використовувати сейфи для зберігання готівки та трудових книжок. Разом з цим прямої вимоги щодо обов’язкової наявності саме сейфів вищезгадані нормативні акти не містять.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Порядок впровадження РРО та звітність у 2025 році
    Яка покрокова процедура впровадження реєстратора розрахункових операцій для підприємства, що планує продавати товари за готівку? Що необхідно зробити від початку до кінця, та яка звітність щодо РРО передбачена?
    18.08.202552
  • Нюанси заповнення чеку при оплаті подарунковим сертифікатом
    Підприємство автомобільної галузі планує продавати подарункові сертифікати із наступною можливістю обрати товар та оплатити сертифікатом, вартість товару може перевищувати номінал сертифікату. Перший чек - продаж сертифікату на суму його номіналу. Як має бути оформлений другий чек при продажі товару? Що з ПДВ?
    15.08.2025210
  • Застосування РРО/ПРРО для ФОП - "єдинника" І групи
    Чи зобов'язаний ФОП на І групі єдиного податку, який надає побутові послуги населенню (зокрема, ремонт автотранспорту), застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій?
    12.08.202531
  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202581
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202543