РРО вийшов з ладу: як заповнювати розділи 2 та 3 КОРО?

Запитання:

31.10.2018 р. о 17:30 зламався РРО, внаслідок чого касир не встиг ані роздрукувати Z-звіт за цей день, ані контрольну стрічку. За 31.10.2018 р. через РРО було здійснено:

• о 09:00 – службове внесення  на суму 48 073 грн;
• о 16:00 – службова видача у зв'язку з інкасацією коштів на суму 232 400 грн;

Виручка до моменту несправності РРО становила 227 237 грн. Станом на 17:30 залишок готівки в скринці РРО складав 42 910 грн. Датою 31.10.2018 р. касир записав до корінця розрахункової квитанції суму 42 910 грн з позначкою «службове внесення». Після 17:30 руху готівки через РРО не було.

01.11.2018 р. о 16:00 проведена «службова видача» у зв'язку з інкасацією коштів на суму 42 910 грн.

Як заповнюються показники у розділах 2 та 3 КОРО за 31.10.2018 та 01.11.2018 рр.?

Чи треба заповнювати розрахункові квитанції на «службове внесення» та «службову видачу» за 01.11.2018 р.?

Відповідь:

З 01.10.2018 р. набув чинності наказ Мінфіну №773. 

Порядок застосування РРО наведено у розд. III Порядку №547.

У п. 2 розд. ІІІ Порядку №547 зазначено, що на період виходу з ладу РРО та його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний:

• у разі незастосування РРО у випадках, передбачених Законом про РРО, проводити розрахунки з використанням КОРО та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення;
• зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункові книжки, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії.

Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві.

У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб'єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку №547, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків:

• за час роботи з використанням розрахункової книжки;
• за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) -, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору).

Після цього слід виконати Z-звіт.

За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Слід зазначити, що з 01.10.2018 р. Наказом №773 затверджена нова форма КОРО, у якій замість чотирьох розділів (розділ 1. Фіскальні звітні чеки; розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків; розділ 3. Облік розрахункових квитанцій; розділ 4. Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО) залишилось всього два розділи (розділ 1. Облік руху готівки та сум розрахунків; розділ 2. Облік розрахункових квитанцій).

Однак згідно з п. 4 Наказу №773 КОРО та розрахункові книжки, зареєстровані за «старою формою» можуть використовуватися суб'єктами господарювання до скасування їх реєстрації або закінчення.

У ситуації, що розглядається, йдеться саме про заповнення розділів 2 та 3 КОРО за «старою формою».

Відповідно до п. 6 глави 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547, використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

• наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
• здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії.

Суб'єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ (тобто, 1095 днів).

У п. 9 глави 4 розд. ІІ Порядку №547 зазначено, що у розділі 2 КОРО (нової форми), зареєстрованої на РРО (у розділі 3 старої форми), обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.

• Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки;
• Графи 6 - 8 заповнюються до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 2 КОРО на РРО нової форми (у розділі 3 старої форми) здійснюються окремі записи. При цьому:

• тільки в перший робочий день заповнюються графи 1, 2;
• тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки графа 8.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 1 нової форми КОРО на РРО (у розділі 2 старої форми).

При цьому у графі 2 розділу 1 нової форми КОРО на РРО (у розділі 2 старої форми) замість номера Z-звіту вказується номер розрахункової книжки, що використовувалася під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО, якщо наприкінці робочого дня фіскальний звітний чек не роздруковувався через відсутність електроенергії чи непрацездатність РРО.

До запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.

У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

За сумами, вказаними у запитанні, заповнимо розділи 2 та 3 КОРО на РРО старої форми.

Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків

Отже, при виході з ладу РРО, у розділі 2 КОРО, суб'єкт господарювання здійснює запис за день виходу з ладу РРО про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО.

У записах за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані у цьому фіскальному чеку (ІПК ДФС від 05.06.2018 р. №2455/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Розділ 3. Облік розрахункових квитанцій

Фоном помічені рядки, які необхідно заповнювати 31.10 та 01.11 відповідно.

Також слід зазначити, що сума готівки, що перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача» (п. 7 глави 2 розд. ІІІ Порядку №547).

Отже, у розрахунковій книжці записом «Службове внесення» фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням розрахункової книжки.

При застосуванні РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, до розділу 2 КОРО (старої форми) записується інформація щодо наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків (ІПК ДФС від 05.06.2018 р. №2455/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).