Чи потрібно «єдиннику» застосовувати РРО після досягнення обсягу доходу 1 млн грн?

Коли починати застосовувати РРО?

Фізособи – підприємці – платники ЄП звільнені від застосування РРО нормами п. 6 ст. 9 Закону про РРО та п. 296.10 ПКУ. Проте це звільнення не стосується тих ФОП, хто продає технічно складні побутові товари,  що  підлягають  гарантійному  ремонту, тож цей матеріал не для них. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231.

ФОПам ІІ групи платників ЄП потрібно слідкувати за своїми доходами: при дозволеній їм межі річного доходу у 1,5 млн грн (п. 291.4 ПКУ)   без застосування РРО вони можуть заробити лише перший мільйон (за календарний рік). Отже, якщо у листопаді 2018 р. ФОП отримує 1000001-шу гривню доходу у будь-якій формі (готівка, оплата банківськими картками через POS-термінал та безготівкові надходження на банківський рахунок від покупців), то з 1 січня 2019 р. йому потрібно буде застосовувати РРО.

ПКУ вимагає застосовувати РРО лише з наступного кварталу, що настає за тим, у якому досягнуто мільйонну позначку. Це означає, що ФОП, який у листопаді 2018 р. отримав виручку в 1 млн грн, в листопаді-грудні 2018 р. ще може працювати без РРО та отримувати готівку чи оплату банківськими картками за допомогою POS-терміналу. При цьому штрафних санкцій згідно з ст. 17 Закону про РРО за непроведення через РРО суми перевищення понад 1 млн грн не передбачено. А з 1 січня 2018 р. вже потрібно проводити розрахункові операції через РРО.

Правило про застосування РРО працює лише один раз та в одному напрямку: якщо ФОП одноразово досяг річної виручки в 1 млн грн, то він зобов'язаний застосовувати РРО у наступних роках. Так вимагає норма п. 296.10 ПКУ: «застосування РРО продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку». Тобто, якщо в наступних календарних роках його доходи будуть стабільно менше 1 мільйона гривень, це не позбавить його від необхідості реєструвати розрахункові операції через РРО.

Що таке розрахункова операція?

Поняття розрахункової операції, яку треба проводити через РРО, ширше, ніж поняття розрахунку готівкою. Розрахункова операція  -  це приймання  від  покупця  готівкових коштів,  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації   товарів   (послуг),   видача   готівкових  коштів  за повернутий  покупцем  товар   (ненадану   послугу),   а   у   разі застосування    банківської    платіжної   картки   -   оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в  безготівковій формі  товару  (послуги)  банком  покупця  або,  у разі повернення товару (відмови від послуги),  оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Отже, розрахунковою операцією є не лише готівкова оплата товару, а ще й оплата за допомогою банківської платіжної картки, коли оплата ініціюється за допомогою POS-терміналу продавця (банківський еквайринг), або при оплаті карткою через інтернет за допомогою інтернет-еквайрингу. Головна ознака розрахункової операції, яка притаманна їй в переважній більшості випадків, це одночасний обмін товару (послуги) на оплату за них «тут і зараз», при цьому продавець не встановлює особу покупця, адже покупець здійснює оплату негайно, і продавцю не потрібно знати контактні дані покупця.

Тому буде помилкою вважати, що ФОП -  «єдинник» уникає необхідності застосовувати РРО, якщо він не буде брати до рук готівку, а замість цього буде приймати оплату, наприклад,  виключно банківськими картками за допомогою POS-терміналу або інтернет-еквайрингу. Ні, всі ці операції реєструються через РРО.

Безготівкові розрахунки шляхом банківського переказу

Безготівкові розрахунки, які не відповідають визначенню розрахункової операції, відбуваються тоді, коли здійснюється банківський переказ коштів безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця, або перерахування банком готівки на рахунок продавця за дорученням покупця (коли покупець здійснює платіж на рахунок продавця через касу банку). Ясна річ, що на безготівкові оплати ніяких чеків на РРО пробивати не потрібно.

Навіть, якщо ФОП ніколи не проводив розрахункових операцій, а працює лише за безготівковим розрахунком через установи банків, йому теж слід пам'ятати про те, що при досягненні обсягу безготівкового доходу в 1 млн грн за календарний рік він стає кандидатом у користувачі РРО. Це означає, що після досягнення вказаного обороту йому вже не можна буде провести жодну розрахункову операцію готівкою або за допомогою POS-терміналу без РРО.

Якщо ж такий ФОП буде здійснювати продаж виключно у безготівковій формі, жодного ризику немає. Якщо немає розрахункових операцій, то відповідно, не потрібний й реєстратор для них.

Ще  один спосіб уникнути розрахункових операцій – це надання покупцю можливості оплати товарів (послуг) через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС). Продавець, який приймає оплату товарів (послуг) через ПТКС, звільняється від застосування РРО (п. 2 ст. 9 Закону про РРО). Якщо ПТКС належить іншій особі, ніж продавець, то переказ коштів і фіскалізація таких пристроїв – обов'язок таких інших осіб.

Висновки:

1. При досягненні обороту 1 млн грн у листопаді 2018 р. обов'язок щодо застосування РРО виникає з 1 січня 2019 р.;
2. Якщо після 1 січня 2019 р. відмовитися від розрахункових операцій (зокрема, не приймати готівку та не приймати платежі картками через POS-термінал), та застосовувати розрахунки виключно шляхом банківського переказу, РРО не потрібен;
3. Якщо після 1 січня 2019 р. буде прийматися готівка та/або  платежі картками через POS-термінал, такі операції потрібно реєструвати через РРО.