• Посилання скопійовано

Розрахунки з нерезидентами за допомогою корпоративної картки

Підприємство оплачує послуги нерезидента корпоративною картою через сайт постачальника послуг. Підтвердженням такої операції є квитанція про оплату. Чи виникає в даній ситуації валютний контроль (180 днів)? Чи можна віднести оплату до витрат на основі квитанції про оплату та авансового звіту?

В Україні розрахунки з корпоративних карток у сфері ЗЕД заборонені. Відповідно до п. 8.3 Iнструкції №492, кошти з поточного рахунку юрособи не може бути використано за допомогою електронного платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Крім цього, відповідно до ст. 7 Декрету №15-93, розрахунки між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому НБУ.

За порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету №15-93, у ст. 16 Декрету №15-93, передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Нацбанку на день здійснення таких розрахунків.

Отже, розрахунки з корпоративної картки за послуги нерезидентів загрожують підприємству штрафом за порушення валютного законодавства.

Валютний контроль не виникає, оскільки розрахунки здійснюються без укладання ЗЕД-контракту, що також є порушенням законодавства.

 

ПДФО та військовий збір з надміру витрачених коштів

Оскільки надання нерезидентом послуг не підтверджено первинним документом, незважаючи на те, що сама оплата може бути підтверджена банківською випискою з рахунку корпоративної картки, є великий ризик, що податківці при документальній перевірці нарахують ПДФО та військовий збір на суму витрат, що були здійснені з корпоративної картки. З їхньої точки зору, це будуть надміру витрачені кошти, видані під звіт держателю картки, які оподатковуються відповідно до п. 170.9 ПКУ. Суми ПДФО та військового збору утримуються із зарплати держателя картки, при цьому ПДФО нараховується з урахуванням натурального коефіцієнта (п. 164.5 ПКУ).

Якщо кошти, сплачені з корпоративної картки за послуги нерезидента, держатель картки  не буде повертати підприємству, то їх треба списати до складу інших операційних витрат.

Схема бухгалтерських записів буде така:

  • Дт 372 Кт 311 — списання коштів з картки на оплату послуг нерезидента;
  • Дт 949 Кт 372 — списання витрачених коштів до складу інших операційних витрат, якщо вони не повертаються підприємству;
  • або Дт 301, 311 Кт 372 — повернення надміру витрачених підзвітних коштів держателем корпоративної картки — в касу або на рахунок.

Якщо підприємство з обережності утримає ПДФО та ВЗ з зарплати держателя картки, не дочекавшись податкової перевірки, то у нього буде ще одне проведення:

  • Дт 661 Кт 641, 642 — утримання із заробітної плати ПДФО та військового збору.

 

Висновки:

Отже, розраховуватися з нерезидентом за допомогою корпоративної картки підприємства наразі не дозволяє українське законодавство, а також те, що зазвичай такі нерезиденти не надають первинні документи про надання послуг. Тому витрати на оплату послуг нерезидента, що були оплачені з корпоративної картки, не можна провести в обліку підприємства як витрати на оплату певних послуг. Це будуть інші операційні витрати, якщо держатель картки не компенсує підприємству витрачену суму.

Натомість із зарплати держателя картки, на думку автора, доведеться утримати ПДФО (з натуральним коефіцієнтом) та військовий збір на суми, що були оплачені з корпоративної картки.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Порядок впровадження РРО та звітність у 2025 році
    Яка покрокова процедура впровадження реєстратора розрахункових операцій для підприємства, що планує продавати товари за готівку? Що необхідно зробити від початку до кінця, та яка звітність щодо РРО передбачена?
    18.08.202544
  • Нюанси заповнення чеку при оплаті подарунковим сертифікатом
    Підприємство автомобільної галузі планує продавати подарункові сертифікати із наступною можливістю обрати товар та оплатити сертифікатом, вартість товару може перевищувати номінал сертифікату. Перший чек - продаж сертифікату на суму його номіналу. Як має бути оформлений другий чек при продажі товару? Що з ПДВ?
    15.08.2025194
  • Застосування РРО/ПРРО для ФОП - "єдинника" І групи
    Чи зобов'язаний ФОП на І групі єдиного податку, який надає побутові послуги населенню (зокрема, ремонт автотранспорту), застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій?
    12.08.202528
  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202572
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202538