• Посилання скопійовано

Чи можна повернути ПФД через корпоративну картку?

Чи може директор зняти з корпоративної картки підприємства суму наданої ним раніше ПФД? Чи поширюються готівкові обмеження на таку операцію?

Платіжна картка — це один із видів електронного платіжного засобу, що дозволяє його утримувачеві перевірити стан коштів на його рахунку в банку, а також ініціювати переказ цих коштів. Корпоративна платіжна картка емітується (випускається) банком тільки для суб'єктів господарської діяльності — юридичної особи або фізособи-підприємця. Тобто, хоча така картка и випускається на ім’я директора, але кошти які знаходяться на картковому рахунку, належать підприємству. Іншими словами, корпоративна картка – це інструмент доступу до рахунку, який належить підприємству, а не фізичній особі, на ім’я якої випущено картку.

Згідно з п. 8.3 Інструкції №492, кошти з поточного рахунку юридичної особи не можуть бути використані за допомогою корпоративної картки для:

  • отримання заробітної плати, інших виплат соціального характеру;
  • розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами);
  • здійснення іноземних інвестицій до України та інвестицій резидентів за її межами.

Тобто безпосередньої заборони використання коштів з корпоративної картки на погашення заборгованості по поворотній фінансовій допомозі немає. Однак при цьому є деякі труднощі  щодо проведення такої операції в зв’язку з тим, що така корпоративна картка належить підприємству.

Відповідно до п. 20 Положення №148 фізичні особи - довірені особи підприємств - юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі.

При цьому зазначені довірені особи подають до бухгалтерії установи/підприємства звіт про використання готівки разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала) разом з невитраченим залишком готівки.

І от у цьому виникає проблема, яким чином директор повинен скласти авансовий звіт в якому буде зазначено, що кошти зняті з корпоративного рахунку були передані особі яка надавала ПФД (тобто фактично директор складає авансовий звіт, по знятим з корпоративної картки коштам, що вони були передані ним йому ж самому – доволі сумнівна ситуація з юридичної точки зору). 

Тож, для уникнення сумнівної з юридичної точки зору операції, коли директор складає документ про передачу самому собі грошових коштів, вважаємо, що правильним варіантом буде здійснити таку операцію так:

  • директор знімає готівку з корпоративної картки  (Дт 372 Кт 311);
  • вносить зняту готівку в касу (Дт 301 Кт 372);
  • з каси здійснюється повернення директору ПФД (Дт 685 Кт 301).

При цьому, для перестрахування під час внесення директором коштів до каси він має скласти пустий (нульовий) авансовий звіт і внести кошти як повернення невикористаної підзвітної суми.

Щодо обмеження суми розрахунків готівкою, то згідно з п. 6 Положення №148 суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

При цьому, у п. 8 Положення №148 зазначено, що встановлені обмеження не стосуються для:

1) розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

Готівкові розрахунки - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Тобто, операція з повернення ПФД до переліку виключень не підпадає, тож, на таку операцію будуть поширюватись готівкові обмеження зазначені вище.

Тож наразі зазначимо, що найбільш зручним і безпечним варіантом буде перерахування суми повернення заборгованості безпосередньо на особисту карту директора – в такому випадку жодних авансових звітів складати не потрібно, а також обмеження готівкових розрахунків не застосовуються.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Порядок впровадження РРО та звітність у 2025 році
    Яка покрокова процедура впровадження реєстратора розрахункових операцій для підприємства, що планує продавати товари за готівку? Що необхідно зробити від початку до кінця, та яка звітність щодо РРО передбачена?
    18.08.202554
  • Нюанси заповнення чеку при оплаті подарунковим сертифікатом
    Підприємство автомобільної галузі планує продавати подарункові сертифікати із наступною можливістю обрати товар та оплатити сертифікатом, вартість товару може перевищувати номінал сертифікату. Перший чек - продаж сертифікату на суму його номіналу. Як має бути оформлений другий чек при продажі товару? Що з ПДВ?
    15.08.2025211
  • Застосування РРО/ПРРО для ФОП - "єдинника" І групи
    Чи зобов'язаний ФОП на І групі єдиного податку, який надає побутові послуги населенню (зокрема, ремонт автотранспорту), застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій?
    12.08.202531
  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202581
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202543