Відображення суми розрахунків через POS-термінал в розрахункових квитанціях (РК-1) та в КОРО (додаток 2)

Відповідно до п. 1 розд. IV Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13, розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампа при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма №РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3 до Положення №13.

Обов'язкові реквізити, які повинна містити відривна частина розрахункової квитанції, наведені в п. 3 розд. IV Положення №13. До них належить напис «Сума розрахунку (грн, коп.)» та загальна вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальна суму виданих коштів).

Відображення суми розрахунків через POS-термінал у розрахункових квитанціях (ф. №РК-1) не передбачено.

Порядок ведення КОРО визначено у розділі 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547 (далі – Порядок №547).

Відповідно до п. 5 розд. 4 Порядку №547 використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

• наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
• здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання РК та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
• щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Тобто, відображення суми розрахунків через POS-термінал у КОРО на господарську одиницю також не передбачено.

Нагадаємо, що виправлення записів у КОРО можуть робити лише ті особи, які здійснювали ці записи, або особи, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізособи – підприємця (п. 13 розд. 4 Порядку №547).

У контексті ситуації, що розглядається, зазначимо, що загальні правила документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів визначено у п. 3-6 розд. VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 05.11.2014 р. №705.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Операції, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів із застосуванням платіжних терміналів, повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала. Інформація щодо здійснених операцій із застосуванням платіжних терміналів може бути передана еквайру в процесі авторизації або збережена в пам'яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайру в узгоджені терміни.

Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток із застосуванням імпринтерів, повинні виконуватися з оформленням сліпа, форма якого визначається платіжною системою. В узгоджені терміни сліпи передаються еквайру для формування й направлення до процесингової установи відповідної інформації для її оброблення та виконання розрахунків за виконані операції.

***

Читайте також: Розрахунки підприємцями-єдинниками через POS-термінал: чи потрібен РРО?