Консультаційні послуги підприємству на загальній системі: роялті чи послуги?

Перш за все потрібно визначитись із суттю операцій, тому що якщо мова іде про роялті, то це не послуга. Отже, така операція може бути:

1) винагородою за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, у цьому випадку, це роялті;

2) оплата консультаційних послуг, у цьому випадку, це класичне отримання послуг від підприємця.

Чи підпадає з метою оподаткування той чи інший платіж за використання під визначення роялті, можливо дослідити на підставі аналізу умов договору. Передача майнових прав здійснюється відповідно до ліцензійних договорів. Статтею 1109 ЦКУ визначено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (далі, ІВ) - ліцензію на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ та Закону №3792. Також наголошуємо, що наявність ліцензійного договору та встановлена плата у вигляді ліцензійного платежу за використання зовсім не означають, що такі платежі є роялті. Потрібно проаналізувати фактичне використання. Для остаточного вирішення чи є такий платіж роялті, слід керуватись визначенням наведеним у пп. 14.1.225 ПКУ. 

За п. 292.1 ПКУ роялті належать до категорії пасивних доходів, відповідно такий дохід не належить до доходу підприємця. Роялті, які виплачуються фізособі оподатковуються за окремими правилами п. 170.3 ПКУ. Відповідно до пп. 170.3.1 ПКУ роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 ПКУ — 18%. Підприємство є податковим агентом під час нарахування роялті, термін сплати ПДФО та військового збору встановлено у ст. 168 ПКУ.

Якщо згідно з пп. 168.1.5 ПКУ оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Враховуючи умови запитання виникає ризик щодо несплати вчасно ПДФО та військового збору. Тому для підприємства, якщо з’ясується що такий платіж є роялті, вигідно оформити підтвердні документи з фізособою у поточному звітному періоді та оподаткувати за вищенаведеним порядком.

Якщо такий платіж є послугою з консультування, то платники ЄП  на другій групі мають право надавати послуги платникам єдиного податку та/або населенню. Врахуйте, що дохід у платника ЄП  визначається за касовим методом згідно з п. 292.1 ПКУ. Відповідно дохід у підприємця може визнаватись тільки за фактом отримання коштів. Тому для уникнення неприємних ситуацій для платника ЄП другої групи (оподаткування за ставкою 15 % за пп.5 п. 293.4 ПКУ) кошти потрібно сплатити підприємству на загальній системі у періоді перебування платника ЄП на третій групі.

Отже, щодо відображення порядку оподаткування в обліку сторін, у договорі слід чітко встановити предмет договору — суть платежу і тільки після цього стане зрозуміло який порядок оподаткування таких виплат. Підтвердні документи повинні підтверджувати класифікацію платежу.