Які ризики можуть бути при поверненні з ЄП за ставкою 2% на загальну систему?

Якщо до 1 липня 2023 року буде прийнятий законопроєкт №8401 та цей закон набере чинності, то підприємство, яке до 1 квітня 2022 року було на загальній системі, а з 1 квітня 2022 року перейшло на ЄП за ставкою 2%, з 1 липня 2023 автоматично буде переведене на попередні умови оподаткування, тобто на загальну систему. Також автоматично поновиться і реєстрація платником ПДВ.

Якщо законопроєкт №8401 не буде прийнято і він не набере чинності з 1 липня 2023 року, то підприємство зможе залишатися на ЄП за ставкою 2% або самостійно повернутися на загальну систему за загальними правилами, подавши відповідну заяву не пізніше ніж за 10 к.д. до початку нового календарного кварталу (пп. 298.2.1 ПКУ).

Ми писали про цей законопроєкт тут.

Ризики щодо нарахування ПЗ та отримання ПК ПДВ з 01.07.2023 року

Операції з реалізації товарів/послуг, що будуть розпочаті після 01.07.2023 р., будуть оподатковуватись ПДВ за загальними правилами. 

А от у випадку, якщо передплату за товари/послуги отримано в період сплати ЄП за ставкою 2%, а фактичне відвантаження товару буде здійснюватися після переходу на загальну систему, то податкові зобов’язання з ПДВ у даному випадку нараховуватись не будуть, оскільки перша подія припадає на той період, коли платник застосовував спрощену систему оподаткування. Так само буде і в тому випадку, коли відвантаження сталося в період перебування на ЄП, а оплата – вже на загальній системі.

Також слід взяти до уваги положення пп. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ: за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до переходу на ЄП за ставкою 2%, які використані (поставлені, реалізовані) платником в період перебування на ЄП за ставкою 2%, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ  зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ.

При цьому база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, платники ЄП за ставкою 2% звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків з ПДВ, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на ЄП за ставкою 2% за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 к.д. з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання ЄП за ставкою 2%. Іншими словами, якщо у платника є «борги» з ПДВ (зареєструвати ПН/РК, подати декларації тощо), які потрібно було закрити до 1 квітня 2022 року, ці дії потрібно виконати протягом 60 к.д. з дати повернення на загальну систему.

Одночасно потрібно буде перевірити податковий кредит, який був сформований на підставі первинних документів без наявності ПН: відповідно до пп. 69.1-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники ПДВ зобов’язані забезпечити у строки, встановлені пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на ЄП за ставкою 2%, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.

Ризики щодо коригування фінансового результату до оподаткування

Відповідно до абз. 1 пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з пп. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення пп. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги), що були  відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.