Кошти з валютного рахунку ФОПа для власних потреб за кордоном

Чи може ФОП на ІІІ групі ЄП (2%), який виїхав за кордон у зв'язку з війною в Україні та надає IT-послуги компанії нерезиденту, отримувати кошти на рахунок, відкритий в банку країни перебування? Якщо так, які податкові наслідки в Україні це матиме для платника ЄП?

Відповідно до ст. 2 Закону №2473, фізособи-підприємці, зокрема мають право відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. 

Тобто чинним законодавством не заборонено фізособам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. 

Водночас кошти за операціями суб'єктів господарювання - резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05 квітня 2022 року, становлять 90 календарних днів (п. 14-2 Положення НБУ №68).

Дохід в іноземній валюті перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу. Датою отримання доходу ФОП-платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій формі (пп. 292.5 ПКУ).

Розрахунок курсової різниці та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку не передбачено законодавством.

Таким чином, ФОП при наданні IT-послуги компанії нерезиденту може отримувати кошти на валютний рахунок відкритий у країні перебування, проте дохід все одно має бути перерахований на поточний рахунок в Україні у гривнах протягом 90 к.днів.

Витрачання отриманих коштів на валютний рахунок від підприємницької діяльності на власні потреби за кордоном

Перерахунок на особисту карту ФОП

При роботі з валютою ФОП заборонено переказувати грошові кошти з підприємницького валютного рахунку на свій особистий валютний рахунок (абз. 2 п. 113 Положення №5).

Згідно з п. 109 Положення №5, за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи операції із виплати/повернення коштів на відрядження за кордон (пп. 16 п. 109 Положення №5).

Використання платіжних карток до підприємницьких рахунків

Рахунок в банку, відкритий для здійснення господарської діяльності, є зараз у багатьох ФОПів. За допомогою платіжної картки до цього рахунку можна здійснювати безготівкові платежі та знімати готівку в касі банку і по чеку.

Платіжною картою до валютного рахунку можна користуватися тільки за кордоном і для:

• зняття готівки;
• оплати відрядних або представницьких витрат (оплата готелю, харчування, послуги перекладача та ін. витрати).

При оплаті сума буде конвертуватися за курсом обслуговуючого банку. В обліку таке списання відображають за курсом НБУ, а не за комерційним курсом банку.

При цьому потрібно враховувати ліміт за операціями у валюті: в один операційний день за одним ЗЕД-контрактом можна проводити платежі на суму не більше 400 тис. грн (ст. 20 Закону №361).

Зняття готівки

Щодо зняття валютної готівки за кордоном може бути дві позиції: смілива і обережна.

За сміливою позицією можна вважати, що зняття валютної готівки з рахунку ФОП не суперечить законодавству України, а перелік операцій у п. 109 Положення №5 не є вичерпним. Тож з рахунку можна зняти валютну готівку у будь-якій сумі на будь-які цілі.

За обережною позицією можна вважати, що перелік операцій у п. 109 Положення №5 є вичерпним і валютну готівку можна зняти тільки на «відрядження» (пп. 16 п. 109 Положення №5). Оскільки відрядження – це робочі поїздки найманих працівників, то для самого ФОПа поняття «відрядження» є досить умовним. Тож в цьому випадку виникає питання про документальне підтвердження такого «відрядження». Знову ж таки, ФОП – платник єдиного податку не зобов’язаний вести облік своїх витрат і підтверджувати їх документально.

Отже, якщо ФОП обираючи обережну позицію, може зняти частину готівки у валюті, яка може бути використана на оплату проживання, транспорту, харчування тощо, а решту валютних коштів продати у визначений банком для таких операцій час та почекати, коли зарахується гривня від продажу валюти, і лише тоді можна розпоряджатися цими коштами.

Звертаємо увагу, що зняття готівки чи розрахунок за придбані товари за допомогою корпоративної картки, чи здійснення будь-яких інших платежів потрібно буде документально підтвердити. Ці документи вимагає під час перевірки податкова. Однак, згідно з абз. 1 п. 296.1 ПКУ ФОП платник ЄП III групи, який не є платником ПДВ, веде облік у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів. По суті, такий ФОП не повинен мати підтверджувальні документи на понесені витрати, а повинен лише вести облік своїх доходів. Але, щоб переконати при перевірці податкову потрібні документи і аргументи, щоб уникнути відповідальності за порушення валютного законодавства, тому краще їх зберігати.

Витрата готівки не на свою комерційну діяльність

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. 11 та ст. 15 Закону №2473.
Отже, за порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу:

• письмове застереження;
• обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;
• штрафні санкції. До фізичних осіб-підприємців застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених ст. 162-1 КпАП, а саме штраф до 51 000 грн (до 3000 нмдг).

Чи декларувати отримані доходи на приватний рахунок в іноземному банку за підсумками року як фізособа?

Оскільки при роботі з валютою, згідно з абз. 2 п. 113 Положення №5, ФОП заборонено переказувати грошові кошти з підприємницького валютного рахунку на свій особистий валютний рахунок, той декларувати отримання такого доходу та подавати декларацію про майновий стан та доходи, як звичайній фізичній особі, не потрібно.