Чи може ФОП-«єдинник» придбавати послуги у нерезидента?

Умови перебування ФОП на другій групі платників ЄП наведено у пп. 2 пп. 291.4 ПКУ, зокрема, це фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Тобто обмежень щодо можливості придбання товарів чи послуг у нерезидента ПКУ для платників ЄП ІІ групи не встановлено. Тому суб’єкт господарювання може здійснювати такі операції, але при цьому необхідно зважати на податкові наслідки з податку на прибуток та ПДВ.

Податок на доходи нерезидента

Згідно з пп. 297.5 ПКУ, платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ.

Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ резидент, у тому числі ФОП, який обрав спрощену систему оподаткування, і який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Перелік оподатковуваних доходів нерезидента наведено у пп. 141.4.1 ПКУ. При цьому, не підлягають оподаткуванню нерезидентським податком доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ).

Таким чином, якщо нерезиденту сплачується саме виручка за надані послуги, то податку з доходів нерезидента не виникає.

Якщо ж здійснюється виплата саме доходу наведеного у пп. 141.4.1 ПКУ, то не дивлячись на те, що суб’єктом господарювання є ФОП він має сплатити податок на прибуток з доходу такого нерезидента та подати відповідну звітність. Про те, як це зробити, ми писали тут та тут.

ПДВ

Як передбачено пп. 208.2 ПКУ, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пп. 190.2 ПКУ.

Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (пп. 208.5 ПКУ).

Місце постачання послуг визначається виходячи з пп. 186.2 ПКУ.

Зокрема, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2 і 186.3 ПКУ (пп. 186.4 ПКУ).

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (пп. 208.4 ПКУ).

Отже, якщо місце постачання послуг нерезидентом згідно з пп. 186.2 ПКУ знаходиться на території України, то ФОП має нарахувати та сплатити на вартість таких послуг ПДВ.

Разом з цим, такий суб’єкт господарювання повинен подати до ДПС за місцем своєї реєстрації Розрахунок ПЗ. У формі Розрахунку ПЗ у реквізиті 03 «Платник» передбачено заповнення даних як юридичної, так і фізичної особи, що зайвий раз підтверджує обов'язок ФОПа також сплатити податок.

Такий Розрахунок ПЗ затверджено як самостійний документ у складі податкової звітності з ПДВ (наказ Мінфіну від 28.01.2016 р. №21). Обсяг отриманих послуг зазначають у графі 7, а суму податкового зобов'язання до сплати – у графі 8. Показники заповнюють у гривнях без копійок. Подається розрахунок відповідно до пп. 49.18.1 ПКУ – протягом 20 календарних днів, за останнім календарним днем звітного місяця. Податок слід сплатити згідно з пп. 57.1 ПКУ – протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації.

Якщо місце постачання послуг визначається за межами території України, то наслідків з ПДВ у підприємця не виникає.