Який період вибрати для акту наданих послуг для ФОПа?

Письмова домовленість на послуги

Дійсно, ФОПу слід мати документальне підтвердження отриманих доходів. Це випливає із загальної норми пп. 44.1 ПКУ. Так, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом другим цього пункту.

Але, водночас, вести бухгалтерський облік такий підприємець не зобов’язаний (адже на нього не поширюється дія Закону про бухоблік. А доходи при реалізації товарів/послуг в підприємця на спрощеній системі оподаткування виникають за датою надходження коштів від покупця. Отже, первинні документи для обліку доходів у такого підприємця оформлюються в залежності від форми проведених із покупцем розрахунків.

Якщо розрахунки безготівкові, то таким документом, як правило, є банківська виписка. Якщо покупець розрахувався карткою, то первинним документом є, як правило, фіскальний чек РРО або товарний чек –якщо РРО не використовується. 

На практиці підприємці оформлюють видаткові накладні (для товарів) чи акт наданих послуг (для послуг), коли укладаються письмові договори на продаж (поставку) товарів/надання послуг із юридичними особами/приватними підприємцями або із звичайними фізособами. Розрахунки за такими операціями проводять зазвичай безготівковим шляхом.

Наприклад, це може бути договір на абонентське обслуговування фізособи. Тоді дійсно слід складати акт наданих послуг. Зазвичай, у такому разі у договорі прописується, що послуги надаються протягом місяця у разі звернення клієнта та їх вартість визначається кількістю звернень, а вартість визначається при кожному зверненні. А договір заключають на рік, приміром. Акт складається на отримувача послуг. Якщо протягом місяця було п’ятеро отримувачів послуг із якими оформлено договори, то відповідно має бути 5 актів наданих послуг на кожного окремого отримувача послуг із зазначенням його персональних даних. Тобто складати у такому випадку акт на «кінцевого споживача» не можна. Ми про це писали також тут.

Затвердженої форми акту наданих послуг немає, втім, цей документ має мати всі реквізити із ст. 9 Закону №966, аби він вважався первинним документом. Детальніше див. тут.

Усна домовленість на послуги

В решті випадків, тобто коли домовленість щодо продажу товару чи послуги із суб'єктами господарювання (як юрособами, так і підприємцями) або не суб'єктами господарювання (населенням) усна, а розрахунки відбуваються на місці (як готівкою, так і за допомогою платіжних карт), то оформлювати видаткову накладну/акт наданих послуг не потрібно. Для цього є товарний чек, якщо ФОП не застосовує РРО.

Так, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг), зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівки, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівки за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

А розрахунковий документ, своєю чергою, — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, зареєстрованим у встановленому порядку касовим апаратом або заповнений вручну (абз. 15 ст. 2 Закону про РРО).

Податківці в ІПК  від 08.10.2018 р. №4307/К/99-99-13-01-02-14/ІПК зауважують, що Закон про РРО – це основний законодавчий акт, що визначає порядок здійснення розрахунків при продажу товарів і послуг. Зокрема, і в туристичній сфері.

Тобто відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахунковим документом може бути:

• касовий чек (якщо підприємець застосовує РРО);
• товарний чек (якщо РРО та/чи РК не застосовується);
• розрахункова квитанція (якщо застосовується РК).

Головне в цьому випадку, щоб саме цей документ підтверджував факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів за них. 

А в ІПК від 20.07.2018 р. №24188/6/99-99-14-05-01-15 податківці зазначали: якщо ФОП не застосовує РРО та РК, він має право на вимогу покупця видавати чек, накладну або інший письмовий документ довільної форми, який засвідчує передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця.  Втім ДФС вважає, що право покупця згідно з п. 15 ст. 3 Закону про РРО вимагати видати йому чек, накладну або інший письмовий документ не скасовує необхідності (!) ФОП – платнику єдиного податку виписувати такий документ на кожний товар/послугу, що продається, незалежно від того, чи вимагається покупцем такий документ чи ні (див. детальніше тут). Тобто просять фізособи розрахунковий документ чи ні – його слід видати.

Таким чином, зазвичай на практиці, якщо домовленість на продаж товарів/послуг є усною й вони надаються на місці, та розрахунки за них також проводяться на місці, то застосовують товарний чек. Й нехай вас не путає, що чек товарний, й він лише для продажу товарів. Це не так. Він й для товарів, й для послуг, й для робіт.

Товарний чек

Відповідно до підкатегорії 109.10 ресурсу, "ЗІР", якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п. 2 розд. II Положення  №13, то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми. Проте, виходячи зі змісту Закону №1023-XII «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом про РРО терміна «розрахункові документи», до яких, зокрема відносяться товарні чеки, податківці вважають, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам п. 2 розд. II Положення №13 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».

Тобто радимо використовувати це роз’яснення ДПСУ й застосовувати форму товарного чеку таку саму як Фіскальний касовий чек на товари (послуги) – Додаток 1 до Положення №13 – див. тут, єдине що має бути надпис «Товарний чек» замість «Фіскальний чек», та без зазначення в ньому фіскального номера РРО.

Додатково читайте тут>>