Розрахунки фізособи-підприємця карткою за кордоном під час відпустки

Зазначимо, що ніяких заборон на використання коштів на рахунку фізичної особи підприємця платника єдиного податку не має. Оскільки приватному підприємцю дозволено використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, то гроші на поточному рахунку – його приватна власність. Підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом (ст. 44 Господарського кодексу України). Це питання ми розглядали у консультації.

Для ведення господарської діяльності фізичні особи відкриваються окремий банківський рахунок. Але, на відміну, від юросіб, підприємець має право використовувати кошти на такому рахунку на свій розсуд, витрачаючи їх він не є ані підзвітною особою, ані особою, яка сама собі виплачує оподаткований дохід (дивіденди підприємець собі не виплачує).  

Єдине про що слід пам’ятати, це те, що такий рахунок відкривається спеціально для здійснення підприємницької діяльності. А отже, розрахунки, проведені з такого рахунку, можуть вважатися контролюючими органами такими, що проведені не звичайною фізособою, а саме фізособою-підприємцем (тобто, суб’єктом господарської діяльності). Тому, якщо просто зняти з цього рахунку кошти за допомогою банкомату, проблем не буде. А ось якщо розраховуватися з цього рахунку з нерезидентами, питання можуть виникнути.

По-перше, якщо отримувачем коштів буде фізособа-нерезидент, може виникнути питання щодо ПДФО та ВЗ. Згідно зі пп. 14.1.180 ПКУ податковим агентом є самозайнята особа, яка повинна проводити нарахування, утримання та сплату ПДФО з доходів, що виплачуються фізичним особам, а також повинна подавати податкову звітність контролюючим органам. Ця ситуація виникає, коли ФОП з карти проводить оплату за послуги або товари іншим фізичним особам. Навіть, якщо така фізособа-одержувач доходу здійснює підприємницьку діяльність, вона не зареєстрована як самозайнята особа в Україні, а отже, її доходи мають оподатковуватися ПДФО та ВЗ в загальному порядку. При цьому ст. 168 ПКУ вимагає сплатити ПДФО та ВЗ в момент сплати такого доходу.

По-друге, за ст. 7 Декрету про валютний контроль, у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому НБУ. Але контролюють виконання цього Декрету наразі органи ДФС. Нещодавно у «Віснику» було наведено позицію податківців щодо здійснення розрахунків за допомогою платіжних карток за кордоном:

«Безготівкові розрахунки в іноземній валюті мають здійснюватися з урахуванням режимів функціонування рахунків, визначених Інструкцією №492.

Відповідно до п. 8.3 цієї Інструкції кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи — підприємця не може бути використано за допомогою електрон­ного платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (конт­рактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Отже, чинним законодавством України, по-перше, вимагається проводити розрахунки з нерезидентом у ме­жах торговельного обороту винятково через уповноважені банки і, по-друге, не дозволяється проводити такі операції за допомогою платіжних карток».

Тобто, щоб не порушувати зазначені норми підприємець має або застосовувати платіжну картку за рахунком, який не пов'язаний із підприємницькою діяльністю, або знімати кошти за допомогою картки в банкоматі та проводити розрахунки готівкою.