• Посилання скопійовано

Підприємець може вільно користуватись підприємницькими коштами за умови сплати всіх податків

Чи може ФОП зі свого підприємницького рахунка зняти готівкові кошти для витрачання їх на особисті потреби. Чи існують обмеження для зняття такої готівки?

Запитання: Чи може ФОП зі свого підприємницького рахунка зняти готівкові кошти для витрачання їх на свої особисті (як просто громадянина) потреби (наприклад: вирішення своїх особистих побутових потреб, купівлю квартири, машини, оплату поїздки на відпочинок сім'єю, тощо). Чи існують обмеження для зняття такої готівки із свого підприємницького рахунка? Як це оформити та чи треба про таке якось звітувати чи повертати зняту готівку до банку (як, наприклад, юрособам: видача готівки підзвіт та звіт про видачу готівки підзвіт, та, відповідно залишок невикоритсаних підзвітною особою коштів )? Чи є якісь застереження щодо касової дисципліни у такому випадку для ФОПа?

Відповідь: Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України, підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом (ст. 44 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа — підприємець має право вільно користуватися коштами з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством. 


 

Подання звітів про таке користування чинним законодавством не передбачено. І, оскільки, на відміну від ситуації міє юридичною особою та її засновниками (учасниками), кошти на рахунку підприємця-фізичної особи, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, є майном такої фізособи, то він не повинен складати авансові звіти за такими сумами сам на себе, як і неможливе, відповідно до чинного законодавства, отримання у самого себе коштів під звіт.  

Не містить чинне законодавство і обов’язку цільового використання таких сум (якщо вони отримуються в національній валюті), за виключенням ситуації, коли кошти отримуються підприємцем з власного підприємницького рахунку для виплати зарплати найманих працівників. 

Що стосується оформлення такої виплати, то чітких правил з цього приводу теж не існує. Отримати кошти з підприємницького рахунку фізособа може як готівкою, так і шляхом переведення коштів на інший, не підприємницький рахунок. Отже, оформлення такого отримання може здійснюватися як платіжним дорученням, так і чеком, виписаним таким підприємцем. Найбільш цікаве питання – це призначення платежу (отриманої готівки). Зокрема, за п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

„Реквізит  "Призначення  платежу"  платіжного  доручення заповнюється платником так,  щоб  надавати  повну  інформацію  про платіж  та документи,  на підставі яких здійснюється перерахування коштів  отримувачу.  Повноту   інформації  визначає   платник   з урахуванням вимог законодавства України.  Платник відповідає  за  дані,  що   зазначені в реквізиті платіжного   доручення   "Призначення  платежу".  Банк  перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам лише за зовнішніми ознаками.”

Отже, при перерахуванні коштів на інший рахунок підприємця (як в тому ж самому банку, так і в іншому), на практиці зустрічаються (в залежності від фантазії підприємця і вимог банку, на які він погоджується) різноманітні призначення платежу: „переказ на картковий рахунок (номер рахунку)”, „Чистий дохід від підприємницької діяльності. Податки сплачено. Без ПДВ.”,  „Поповнення власного карткового рахунку згідно дог. № XXXXXXXX від DD.MM.YYYY р.” тощо. 

При отриманні коштів готівкою може зазначатися, звісно, така мета цього отримання, як „на господарські потреби”. Але, оскільки фактично ці кошти будуть використані на власні потреби підприємця, краще не вводити банк в оману (хоча підприємцю за це, на практиці, нічого не буває, адже в нього немає обов’язку цільового використання таких „господарських” сум), і, якщо банк погоджується, так і зазначати в чеку „Чистий дохід від підприємницької діяльності”.  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Чи потрібно вести касову книгу за операціями на рахунку 308 та як складати касові ордери?
    Який кореспондуючий рахунок необхідно вказати у прибутковому ордері при прийомі коштів за послуги через ПРРО? Як саме відображати операції у касовій книзі, якщо на кінець дня всю виручку передаємо з рахунку 308 на рахунок 301? Чи потрібно виписувати видатковий ордер для рахунку 308 і прибутковий на рахунок 301 на суму цих коштів? Які коресподуючі рахунки вказувати в видатковому ордері та в прибутковому?
    24.04.20247972
  • Які електронні підписи та печатки можуть застосовуватись в ПРРО?
    Чи можна використовувати електронні печатки, а не іменні ключі касирів для програмного РРО? Чи не буде це порушенням порядка проведення розрахункових операцій?
    02.04.202447
  • ФОП використовує платіжний сервіс LiqPay: чи потрібно РРО?
    Чи належить сервіс LiqPay до сервісу переказу коштів? Чи потрібно застосовувати РРО при оплаті на сайті ФОП за послуги з тимчасового розміщення за допомогою сервісу LiqPay?
    28.03.20241 426
  • Чи застосовує підприємство рахунок 308 при оприбуткуванні готівки із застосуванням КОРО?
    Підприємство перевізник при оприбуткуванні готівки в касу використовує КОРО та РК. Як обліковувати надходження готівки з 23.02.2024 р.?
    25.03.2024104
  • Як обліковувати ПРРО та як списати РРО?
    В 2022 р. ТОВ купило та зареєструвало ПРРО. Оплата за ПРРО здійснюється на рік. Оприбуткували це ПРРО як нематеріальний актив на 127 рахунок + амортизація на 12 місяців. Через рік здійснили оплату за ПРРО на ще один рік, але іншому ФОП. Чи правильно визначило ТОВ це ПРРО як нематеріальний актив? Що робити з ПРРО після закінчення 12 місяців? Чи треба його знову реєструвати, а старий нематактив списувати? До ПРРО був РРО, який знято з реєстрації і про це є акт. Як його правильно списати?
    28.02.202488