Знищення будівлі реєструється як припинення права власності в Реєстрі речових прав

Запитання: Підприємство-«єдинник» має на балансі дитячий оздоровчий табір, за який платить податок на нерухомість. Частина будівель прийшли в непридатність. Яка інстанція і яким документом повинна підтвердити непридатність будівель до використання? Які документи і яких інстанцій у підприємства мають бути для перерахунку податку на нерухомість (чи потрібне рішення сільради про застосування пільги, якщо так з якого періоду ця пільга почне діяти)?

Відповідь:

Відповідно до пп. 2 та 10 пункту "б" статті 30 Закону України від 21.05.97 р. №280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належить:

• здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах;
• прийняття рішень про скасування ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства;
• облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

До делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п. 8 п. "б" ч. 1 ст. 38 Закону №280/97).

Відповідно до ст. 349 ЦКУ право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України від 01.07.2004 р. №1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі, зокрема, знищення об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до п. 32 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 р. №1141, під час проведення державної реєстрації припинення права власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для припинення речових прав, їх обтяжень:

• назва документа;
• дата видачі документа;
• номер документа;
• ким виданий (оформлений) документ;
• додаткові відомості про документ;

2) підстава для внесення запису про припинення речових прав, їх обтяжень:

• назва рішення;
• дата формування рішення;
• індексний номер рішення;

3) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Якщо брати до уваги ст. 349 ЦКУ, то підставою для внесення запису про припинення речових прав на непридатні для використання будівлі (як зазначено у запитанні) є заява власника нерухомого майна про припинення права власності на окремі будівлі (споруди) за фактом їх знищення. А ось якщо говорити про підставу для припинення речових прав на непридатні до використання будівлі, то у пригоді мають стати приписи ст. 30 та 38 Закону №280/97. Оскільки чинне законодавство щодо реєстрації прав власності не вказує, яким саме це має бути цей документ (рішення про припинення речових прав), то, на нашу думку, йдеться про документ, за яким комісія щодо обстеження нерухомого майна може визнати нерухомість (будівлі, споруди) непридатними до використання та такими, що підлягають знищенню.

Зазначимо також, що сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень (п. 20 ч. 4 ст. 42 закону №280/97).

Отже, на нашу думку, за розпорядженням сільського, селищного, міського голови (за місцем знаходженням будівлі, споруди — Авт.) створюється комісія щодо обстеження нерухомого майна, а вже сама комісія має визнати об’єкт непридатним до використання та таким, що підлягає знищенню (можливо із встановленням строків знищення та підтвердженням такого факту).

Надалі потрібно буде зробити звірку з органами ДФС (п. 266.7.3 ПКУ).

Надаючи відповідь ДФСУ*, зокрема, вказує на те, що платник податку – юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, за наявності підтвердних документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 1 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

* ЗІР, категорія 106.07, запитання: “Яким чином уточнити показники в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі коли протягом року об’єкт будівлі було зруйновано (знищено)?”

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а «Звітну» декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення - «Уточнююча».

Оскільки дитячий оздоровчий табір не належить до житлової нерухомості згідно з пп. 14.1.129-1 ПКУ, то на нього не поширюється дія пп. «ґ» пп. 266.2.2 ПКУ, тобто податок на нерухомість сплачується до місяця, в якому зареєстровано припинення права власності на приміщення, а не до місяця, в якому приміщення табору визнано непридатними для використання.

Жодних пільг щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юрособі — платнику єдиного податку, у разі знищення будівлі (споруди) не надається.