Відповідно до визначення терміну “первинний документ”, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Факт здійснення господарських операцій фіксують первинні документи (в яких зазначається дата), які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, як наслідок підтвердження понесених підприємством витрат. Перелік обов’язкових реквізитів визначено у ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88.
Не дивлячись на те, що підприємство є платником єдиного податку, від ведення бухобліку юрособу це не звільняє. Як сказано у пп. 296.1.3 ПКУ платники ЄП третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ.
Враховуючи норму п. 44.3 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Договір, як сказано у ст. 626 ЦКУ, це документ, який свідчить про намір (домовленість) двох або більше сторін, про виконання в майбутньому певних дій. Отже, цей документ не може підтверджувати факт виконання певної події. Господарська операція платника ЄП пов’язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу. Доречі, ВСУ в постанові від 15.12.2015 р. у справі №21-4266а15 дотримується аналогічної позиції: для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
І не дивлячись, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі згідно ч. 4 ст. 286 ГКУ, наявність первинного документу потрібна. Адже, договір — документ, який свідчить про намір сторін, банківська виписка, буде свідчати про факт оплати, акт прийому — передачі приміщення в оренду, свідчить про отримання нерухомості в оренду, а от акт про орендні платежі, підтверджують факт користування приміщенням протягом певного часу.
Враховуючи умови запитання, орендодавцем є звичайна фізособа, тому акт про орендний платіж, як і акт прийому — передачі повинен скласти сам орендар — суб'єкт господарювання.
Факт передання нерухомості в оренду слід оформити відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Адже, саме з цього моменту починається обчислення строку договору, якщо інше не встановлено у самому договорі, враховуючи норми ст. 795 ЦКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись