Доходом юрособи — спрощенця, який здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди

Податківці в інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР” зазначили, що відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Згідно із п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Статтею 1000 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435 (далі — ЦКУ) визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ст. 1002 ЦКУ повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ст. 929 ЦКУ).

Статтею 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦКУ).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленим у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 ЦКУ).

Тобто особливістю договорів комісії, як і договорів доручення, транспортного експедирування, агентських договорів, є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.

Таким чином, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку, доходом юридичної особи — платника єдиного податку, який здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.

А що на практиці?

У разі здійснення «спрощенцями» посередницької діяльності при визначенні доходу застосовується загальна норма п. 292.4 ПКУ. Згідно з цим пунктом, у разі здійснення посередництва за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Це означає, що суми, які не є винагородою за посередницькі послуги, але які надходять посередникові для виконання посередницького договору, не включаються до його оподатковуваного доходу. Для уникнення непорозумінь отримана винагорода повинна чітко зазначатись у первинних документах, зокрема у реквізиті «Призначення платежу» банківської виписки.

Але зауважте: у цьому пункті не згадано про договір, який також належить до посередницьких, — договір комісії.

На думку контролюючого органу, якщо стороною договору комісії є юрособа — платник ЄП, то «з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку доходом юридичної особи — платника єдиного податку, який здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди» (лист ДПСУ від 27.03.2012 р. №5472/6/15-2216є). Автори листа посилаються на ст. 295 ГКУ та доходять висновку, що договір комісії — це агентський договір.

Слід враховувати, що консультації, наведені у листах та на сайті контролюючого органу, не мають юридичної сили. Тому якщо підходити до питання фіскально, перелік посередницьких договорів у п. 292.4 ПКУ, за яким доходом платника ЄП буде лише винагорода (повіреного, виконавця, агента), є виключним. Тому платник ЄП, безумовно, може уникнути оподаткування транзитних сум, якщо він укладе посередницькі договори, зазначені у згаданому пункті.

Бухгалтерський облік. Незалежно від обраної системи оподаткування й організаційно-правових форм та форм власності юридичні особи, відповідно до Закону про бухоблік, зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Методологічні засади формування в бухобліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінзвітності визначає П(С)БО 15. У п. 6.2 П(С)БО 15 передбачено, що не визнаються доходами суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо. Отже, фактично дохід у посередника визнаватиметься тільки на суму посередницької винагороди, що підтверджується первинними документами (акт, звіт комісіонера (повіреного) тощо). Вимоги до реквізитів первинних документів передбачено ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та нормами Положення №88. Датою підписання акта про надані послуги посередник — платник ЄП (комісіонер, повірений, експедитор, комерційний представник) відобразить дохід від отриманої (нарахованої) винагороди на субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».