Погашення поворотної фіндопомоги за рахунок нової: податкові ризики для ТОВ на єдиному податку

Законодавче підґрунтя

Поворотна фінансова допомога (ПФД) — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Правило для платників єдиного податку: Сума ПФД, отримана платником єдиного податку та не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника (пп. 3 пп. 292.11 ПКУ).

Припинення зобов'язання: Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).

З формальної точки зору, ваша схема виглядає так:

1. Укладається новий договір ПФД;
2. На ваш рахунок надходять кошти від позикодавця;
3. Ви перераховуєте ці кошти позикодавцю в рахунок погашення заборгованості за першим договором ПФД;
4. Зобов'язання за першим договором припиняється, оскільки ви повернули кошти в межах 12 місяців;
5. Починається відлік нового 12-місячного терміну для повернення ПФД за другим договором.

Оцінка ризиків

Головний ризик полягає в тому, що податкові органи можуть застосувати принцип "превалювання сутності над формою". Вони можуть стверджувати, що фактичного повернення коштів не відбулося, оскільки у товариства не було власних коштів для погашення боргу, а операція була штучно створена для "обнулення" 12-місячного терміну.

Аргументи податкової, які можуть бути використані проти вас:

• Взаємопов'язаність операцій: Отримання нової допомоги та погашення старої відбуваються в один і той же день або в дуже короткий проміжок часу;
• Той самий контрагент: І позикодавець за першим договором, і за другим — одна й та сама особа;
• Ідентичність сум: Сума нової ПФД дорівнює сумі боргу за старою ПФД;
• Відсутність ділової мети: Податківці можуть стверджувати, що єдиною метою такої операції було не отримання коштів для господарської діяльності, а виключно продовження терміну користування першою позикою без сплати податків.

Якщо суд підтримає позицію податкової, операцію з повернення першої ПФД можуть визнати недійсною в частині податкових наслідків. Це призведе до включення суми першої ПФД до доходу вашого ТОВ та донарахування єдиного податку, пені та штрафних санкцій.

Практичні рекомендації для зниження ризиків

Якщо ви все ж вирішите йти за цією схемою, спробуйте мінімізувати ризики:

1. Створіть часовий розрив: Не проводьте отримання нової ПФД та погашення старої в один день. Ідеально, якщо між цими операціями мине хоча б кілька банківських днів;

2. Змініть суму: Бажано, щоб сума нової ПФД не збігалася копійка в копійку із сумою боргу за старою. Наприклад, нехай вона буде трохи більшою;

3. Документальне обґрунтування: Підготуйте обґрунтування (наприклад, службову записку директора), чому виникла потреба в отриманні нової ПФД, і на які цілі (окрім погашення старої) планується використати хоча б частину цих коштів.

Альтернативні (найменш ризикові) варіанти:

• Реальне погашення боргу: Найбезпечніший варіант — знайти кошти (наприклад, за рахунок доходу, внеску засновника тощо) і реально погасити заборгованість за першим договором. Після цього, через деякий час (наприклад, через тиждень чи місяць), ви можете укласти новий договір ПФД з тим самим позикодавцем, якщо потреба в коштах залишається;
• Внесок до статутного капіталу: Якщо позикодавець є засновником, він може зробити додатковий внесок до статутного капіталу, а отримані кошти ТОВ спрямує на погашення ПФД. Цей варіант складніший в оформленні, але надійний.

Чого точно не варто робити:

• Просто укладати додаткову угоду про продовження (пролонгацію) терміну дії першого договору. Це не змінює дату отримання коштів і не перериває 12-місячний термін, встановлений ПКУ.

Висновок:

• Формально, запропонована вами схема є законною і дозволяє уникнути включення суми поворотної фінансової допомоги (ПФД) до доходу платника єдиного податку. Ви отримуєте нову ПФД і цими коштами погашаєте зобов'язання за старою, вкладаючись у 12-місячний термін;
• Однак, існує значний ризик, що під час перевірки податкові органи можуть розцінити таку операцію як удавану, спрямовану виключно на уникнення оподаткування, а не на реальне повернення коштів. Це може призвести до донарахування єдиного податку на суму першої ПФД.