Облік курсової різниці на залишки валюти на корпоративній картці у платника ЄП

Корпоративна картка насправді є корпоративним (бізнесовим) електронним платіжним засобом. А пластикова картка це лише форма носія такого платіжного засобу. Корпоративний рахунок – це рахунок, що належить підприємству, до якого за допомогою пластикової карти надається доступ довіреному (уповноваженому) працівнику. Тобто кошти на корпоративному рахунку – є коштами підприємства. Лише після того як працівником буде понесено витрат з оплатою за допомогою такої карти кошти будуть вважатися виданими під звіт і не належати підприємству.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Своєю чергою, згідно з п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводять у двох випадках:

• на дату балансу;
• а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею. Як розраховувати — у межах операції чи за всією статтею — зазначають в обліковій політиці (п. 8 П(С)БО 21).

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти,  а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Датою балансу є дата, на яку складено баланс підприємства. Зазвичай, датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду (п. 3 П(С)БО 6).

При цьому, зауважимо, що «річний» період встановлено лише для звітування, зокрема, до органів статистики. Водночас, платники ЄП, як і інші юрособи не звільняються від щоквартального складання (не подання!) фінансової звітності.

Тому для таких платників також датою балансу буде останній день періоду, за який складається фінансова звітність (кварталу, півріччя, 9 кварталів та рік).

Відповідно курсові різниці юрособі - платнику ЄП необхідно розраховувати щокварталу, а отже, щокварталу необхідно оподатковувати позитивну курсову різницю за залишками валюти на рахунку.

По суті, виходить, необхідно порівняти курс НБУ на дату надходження валюти на окремий рахунок з курсом на дату перерахування таких коштів за послуги.

Детальніше про це ми писали тут.

Що ж до дати господарської операції, то в даному випадку це буде дата перерахування валюти на корпоративний рахунок та подальше її списання на оплату послуг.

Такі курсові різниці є такими, що виникли в результаті операційної діяльності, а отже їх відображають у складі інших операційних доходів (витрат) на відповідних субрахунках:

• Дт 314 Кт 714 (якщо різниця додатна)

або

• Дт 945 Кт 314 (якщо різниця від’ємна).

Згідно з п. 3 НП(С)БО 1: операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Таким чином, якщо мова про курсові різниці, що виникають за інвалютою, яка міститься на рахунку підприємства (в тому числі і «корпоративному»), й цими грошима підприємство розраховується послуги для ведення діяльності, то це операційна діяльність підприємства, а тому курсові різниці є операційними.

Щодо впливу на об’єкт оподаткування єдиним податком курсових різниць (які, безумовно, виникають в бухгалтерському обліку ЮО), то податківці  у своїх роз’ясненнях (зокрема, тут та тут) зазначали: юрособа – платник ЄП визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами П(С)БО.

При цьому:

• позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку;
• а ось від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.