Вилов риби: особливості оподаткування

Єдиний податок

До IV групи платників ЄП відносяться сільськогосподарські товаровиробники - юрособи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.235 ПКУ сільськогосподарські виробники є особами, які: 

• займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), їх (сільськогосподарської продукції та/або риби) переробкою на власних або орендованих потужностях, у тому числі переробкою виробленої власними силами сировини на давальницьких умовах;
• здійснюють операції з їх постачання.

Тож бути платником ЄП можуть як підприємства, що займаються рибництвом (штучним розведенням і відтворенням риби) (ст. 1 Водного кодексу України), так і підприємства, що займаються рибальством (здобиччю (виловом) риби) (ст. 25 Закону про тваринний світ).

Об’єкт та база оподаткування для платників єдиного податку IV групи прописані у ст. 292-1 ПКУ. У разі рибальства об’єктом оподаткування для платників ЄП IV групи є площа земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває (пп. 292-1.1 ПКУ):

• або у власності сільськогосподарського товаровиробника;
• або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. 

У такому разі базою оподаткування для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ (абз. 2 пп. 292-1.2 ПКУ).

На замітку!

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошевої оцінки земель. Тобто, для визначення єдиного податку на 2018 рік платниками IV групи використовується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь або водного фонду, з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2015 рік – 1, за 2016 рік – 1,124 та за 2017 рік – 1 (підкатегорія 108.02.02, «ЗІР»).

Ставки ЄП залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить у відсотках бази оподаткування, вони прописані у п. 293.9 ПКУ. Податковим (звітним) періодом для платників ЄП IV груп є календарний рік (п. 294.1 ПКУ).

Порядок нарахування та строки сплати ЄП прописано у п. 295.9 ПКУ. Так, такі «єдинники» самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. А  сплачують  податок за місцем розташування земельної ділянки щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

I кварталі - 10%;

у II кварталі -10%;

у III кварталі -50%;

у IV кварталі - 30%.

При цьому слід зважати, що платники ЄП IV групи враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником ЄП IV групи (пп. 295.9.7 ПКУ), а не враховують - якщо отримали від платника ЄП IV групи (пп. 295.9.6 ПКУ).

При цьому слід розуміти, що землі водного фонду надані ним в користування як за договором оренди, так і суборенди.

Щороку такі платники ЄП підтверджують своє право перебування на ЄП. Для цього слід до 20 лютого поточного року подавати (пп. 298.8.1 ПКУ):

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Вище вказано основні моменти щодо оподаткування ЄП.

ПДВ

Із 01.01.2017 року немає спецрежиму для сільгоспвиробників, втім замість цього є бюджетна дотація. Якщо коротко, то на бюджетну дотацію мають право платники ПДВ, у яких дохід від продажу сільгосппродукції становить 75% від загального доходу, які займаються видами діяльності, переліченими в ст. 16-1 Закону №1877 та які подали заяву за формою №1-РОБД. Усі ці чотири критерії мають виконуватися одночасно. Тут розказано, як розрахувати 75% сільгоспдоходів, яка продукція відноситься до сільськогосподарської, та як заповнити заяву. Про дотацію ми також говорити тут та тут>> 

Про особливості складання ПН на продаж сільгосппродукції ми писали тут. Ці особливості в частині сільгоспдотації є актуальними і після 01.12.2018 р.

Інших особливостей оподаткування з ПДВ для сільгоспвиробників наразі немає. Отже, сільгоспвиробники, які не подавали заяву за формою №1-РОБД, оподатковують операції ПДВ за загальними правилами, встановленими у р. V ПКУ.