• Посилання скопійовано

Якщо дохід менший ніж 20 млн грн: які різниці застосовувати?

Чи повинно підприємство з доходом до 20 млн грн розраховувати податкові різниці за відсотками позики, отриманої від «пов'язаного» нерезидента, якщо є прибуток або якщо отримано збиток і без відсотків за позикою?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень р. ІІІ ПКУ.

Таким чином, підприємства, що обрали для себе варіант визначення бази без різниць, не застосовують усіх різниць, які прописані в р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів). А ось різниці, передбачені в підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила), вони застосовують, навіть якщо відмовилися від різниць із р. ІІІ ПКУ. Інакше кажучи, якщо підприємство хоче скористатися правом не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ, воно все ж використовує коригування на збиток минулого періоду та різниці з перехідних норм підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Різниця щодо коригування фінрезультату до оподаткування на боргові зобов’язання, що виникли із пов’язаною особою-нерезидентом, при досягненні певних умов, передбачена п. 140.2 ПКУ, тобто положеннями р. ІІІ ПКУ. Втім, у підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила) існує норма щодо процентів. Так, згідно з п. 20 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ витрати на сплату процентів, які відповідали вимогам пункту 141.1 статті 141 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями п. 141.2 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січня 2015 року з урахуванням обмеження, передбаченого п. 140.3 р.III ПКУ.

Таке ж роз’яснення міститься у підкатегорії 102.07 ресурсу «ЗІР» у відповіді на питання: «Чи здійснює платник податку коригування фінансового результату до оподаткування на суму процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, у власності або управлінні якого перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду такого платника, які не включені до складу валових витрат до 01.01.2015?».

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ (п. 140.3 ПКУ).

Отже, для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ, невраховані проценти станом на 01.01.2015 р. відповідно до п. 141.1 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, зменшуються на 5% та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов'язаних осіб - нерезидентів у 2015 році та у наступних звітних періодах.

Про це неодноразово говорили фахівці ДФС із прикладами вирахування процентів та врахування їх у зменшення фінрезультату до оподаткування у своїх листах, наприклад, ДФС від 15.11.2016 р. №24550/6/99-99-15-02-02-15, від 24.05.2016 р. №11229/6/99-99-15-02-02-15, від 25.04.2016 р. №9283/6/99-99-15-02-02-15, від 23.03.2016 р. №6334/6/99-99-19-02-02-15.

Таким чином, якщо у підприємства обліковуються проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, у власності або управлінні якого перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду такого платника, які не включені до складу валових витрат до 01.01.2015 р., то не дивлячись на те, що таке підприємство отримало річний дохід до 20 млн грн та прийнято рішення не застосовувати різниці, воно все одно має застосовувати різницю, передбачену п. 20 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Якщо ж у підприємства немає таких відсотків, то відповідно різниця, передбачена п. 20 підрозділом 4 р. ХХ ПКУ, не застосовується. Втім, слід переглянути й інші різниці, передбачені підрозділом 4 р. ХХ ПКУ. Адже, як ми з’ясували вище: якщо підприємство хоче скористатися правом не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ, воно все ж використовує коригування на збиток минулого періоду та різниці з перехідних норм підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Виплата дивідендів нерезиденту без сплати авансового внеску з податку на прибуток: алгоритм виправлення (аудіоверсія)
    ТОВ у вересні 2025 року вперше виплатило дивіденди нерезиденту за період 6 місяців 2025 року та не здійснило нарахування і сплату авансового внеску з податку на прибуток. Податок сплачено в січні 2026 року. Як виправити помилку щодо авансового внеску в звітності за 9 місяців 2025 року?
    Сьогодні 09:0921
  • Коригування прибутку за добровільні внески громаді у 2026: рядок 3.1.9 чи 3.1.10 РІ
    Платник податку на прибутку, що коригує фінансовий результат на податкові різниці, уклав договір про соціальне партнерство з територіальною громадою. Добровільні внески нараховуються останнім днем звітного місяця, перераховуються не пізніше 20-го числа наступного. На яку дату виникає збільшуюча податкова різниця — дату нарахування чи дату перерахування? В якому рядку додатка РІ відображається різниця: 3.1.9 чи 3.1.10?
    06.05.202620
  • Дивіденди ТОВ у 2026 році: авансовий внесок, база розподілу та податкові ризики (аудіоверсія)
    ТОВ А (платник податку на прибуток, річний звітний період, мале підприємство) за І квартал 2026 року має фін результат до оподаткування 9 100 тис. грн. Власник (ТОВ Б-резидент) прийняв рішення виплатити дивіденди 9 000 тис. грн, нарахувавши та сплативши авансовий внесок з податку на прибуток 1 620 тис. грн. Чи потрібно було нараховувати податок на прибуток за І квартал та зменшувати фінрезультат на суму податку? Чи вважатиметься сума дивідендів 9 000 тис. грн перевищеною над базою розподілу, якщо база становить 7 462 тис. грн (9 100 - 1 638)? Які податкові ризики існують у цій ситуації?
    06.05.20268114
  • Виплата дивідендів нерезиденту у 2026 році: алгоритм виправлення помилкового коду КБК та виду сплати
    ТОВ у травні 2026 року виплатило дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року та перерахувало податок на доходи нерезидента із джерела в України. Кошти помилково зараховано на рахунок з КБК 11021000 та кодом виду сплати «101» (податок на прибуток підприємств) замість КБК 11020500 та коду «125» (авансові внески на суму дивідендів). Як виправити помилку та перерахувати кошти на правильний рахунок?
    06.05.202631
  • Виплата швидких дивідендів нерезиденту у 2026 році: застосування ставки 10% при довідці за 2025 р.
    ТОВ виплачує швидкі дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року зі зниженою ставкою 10% на підставі міжнародного договору. Нерезидент надав довідку про податкове резидентство за 2025 рік (довідку за 2026 рік буде отримано лише в 2027 році). Які норми ПКУ дозволяють застосувати знижену ставку за наявності довідки за попередній рік?
    05.05.202626