Переплата ПДВ — повернення

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню встановлений ст. 200 ПКУ. Відповідно до п. 200.1 ПКУ сума БВ виникає у разі, якщо у звітному періоді сума податкового кредиту (рядок 17) більша за суму податкових зобов’язань (рядок 9). Така сума:

- в першу чергу враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні періоди в частині, що не перевищує реєстраційну суму із СЕА згідно пп. 200-1.3 ПКУ на момент отримання податківцями декларації з ПДВ (рядок 20.1);

- в разі відсутності податкового боргу  за заявою платника таке від’ємне значення але у фактично сплаченій сумі ПДВ постачальникам (в т.ч. за сплаченими авансами) або до бюджету (при імпорті) у попередніх та звітному податкових періодах, в частині, що не перевищує реєстраційну суму із СЕА на момент отримання декларації підлягає відшкодуванню.

Відшкодування відбувається:

1) або на поточний рахунок платника податку (рядок 20.2.1);

2) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (див ст. 9 ПКУ) (рядок 20.2.2);

- і останній варіант ця сума (або її частина) зараховується до складу ПК наступного звітного періоду (рядок 20.3). Сума рядка 20.3 є складовою рядка 21.

Сума від'ємного значення, що перевищує реєстраційну суму (службове поле рядка 19.1) зараховується до складу ПК наступного звітного періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 (заповнюється додаток 2) та переноситься до рядка 16.1 наступного податкового періоду. 

Відповідно до п. 50.1 ПКУ та п. 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник ПДВ самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку:

– у гр. 4 "Показник, який уточнюється" відображають показники декларації звітного періоду, що виправляється (заповнюють усі показники декларації, що виправляється, у тому числі й ті, які не виправляються);

– у гр. 5 "Уточнений показник" відображають показники з урахуванням виправлення;

– у гр. 6 "Різниця" показують абсолютне значення суми помилки;

– увага! у довідковому віконці "сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання уточнюючого розрахунку" зазначають суму ліміту на дату подання уточнення. В рядку 19.1 "з рядка 19 сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 2001.3 статті 200-1розділу V Кодексу на момент подання уточнюючого розрахунку" слід показати суму перевищення теж на дату подання уточнюючого розрахунку.

Пов’язано це з тим, щоб під час подання уточнення платник не міг дозаявити бюджетне відшкодування у сумі, що перевищує ліміт на дату подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розділу VI Порядку № 21). В результаті виправлення за умовами запитання збільшується сума у рядку 21 тож слід подати додаток 2 (з позначкою уточнюючий) у складі уточнюючого розрахунку.

Зверніть увагу, значення графи 6 рядка 21 УР враховується в ряд. 16.2 декларації (як збільшення, так і зменшення) за той період, в якому подано УР (при заповненні рядка 16.2 слід заповнити службову таблицю на прикінці декларації)!

Пам’ятайте про особливість виправлення рядка 21 декларації. Згідно п. 5 та п. 6 Порядку № 21 при виправленні рядка 21, яке:

- не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, УР подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок;

- впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, УР подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

В результаті подання уточнюючого розрахунку у реєстраційній сумі із СЕА виникає переплата. За п. 200-1.4 ПКУ на рахунок у СЕА зараховуються кошти в т.ч. з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4-1 ПКУ.  

Згідно п. 43.4-1 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА такі кошти підлягають поверненню виключно на електронний рахунок. Проте реєстраційний ліміт на цю суму не збільшиться, тому що SпопРах, це загальна сума поповнення з поточного рахунку (додатково див рубрику ЗІР підкатегорія 101.17 питання Чи буде змінюватись сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, які повернуті на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ?).

Згідно п. 43.5 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за 5 р.д. до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником ПДВ заяви (подається у довільній формі) готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (додатково див https://news.dtkt.ua/accounting/automation/62270).

Подати заяву можливо в електронній формі через Електронний кабінет (використовуючи меню «Листування з ДФС»). Повернення переплати можливе, якщо не минуло 1095 днів з моменту її виникнення на особовому рахунку. 

Після отримання коштів на рахунок платника податку в СЕА підприємство може їх там залишити для подальшої сплати ПДВ або повернути на свій поточний рахунок враховуючи норми п.200-1.6 ПКУ.