• Посилання скопійовано

Дата оприбуткування товару, отриманих на умовах FOB

Підприємство імпортує товар на умовах FOB порт з Китаю. В інвойсі зазначена дата відправки. З моменту відправки та отримання нами товару, минає до 3 місяців. На яку дату відображати товар на рахунках бухгалтерського обліку?

Відповідно до ст. 1 Закону про бухоблік та п. 3 НП(С)БО 1 в бухобліку товари, в тому числі імпортні, відображаються на дату їх визнання активами, контрольованими підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зазвичай контроль над активом полягає в отриманні права власності на нього (див. лист Мінфіну від 03.03.2007 р. №31-34000-20-10/4345).

Надалі Мінфін також зазначає, що датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять усі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані активи (товари) (див. лист Мінфіну від 18.11.2016 р. №31-11410-07-27/32754 та від 21.04.2009 р. № 31-34000-20-27/11292).

І нарешті, запаси визнають активами тільки тоді, коли їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9, п. 2.1 Методрекомендацій №2). Втім, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватися і відображатися в обліку за справедливою вартістю, з подальшим коригуванням до первісної вартості (абз. 8 п. 9 П(С)БО 9).

Зверніть увагу, що умови поставки, визначені ІНКОТЕРМС не визначають дату переходу права власності на товар. Спиратися на умови поставки для визначення дати оприбуткування можна лише у разі, якщо дату переходу права власності міжнародним договором не визначено (про це ми також зазначали тут https://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/11706).

Тому, якщо дата переходу права власності на товар не визначена у договорі, то тоді дійсно слід звертатися до ІНКОТЕРМС, адже у них прописано дату переходу ризиків й вигод, пов’язаних з правом власності на придбані активи (товари).

FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) — термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Тобто за умовами FOB всі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані  товари, переходять до купця у момент відвантаження товару морським транспортом. Тобто датою оприбуткування товару, вважаємо, має бути дата відправки товару постачальником (в обліку такі товари відображаються як товари в дорозі на додатково відкритому аналітичному субрахунку).

Відповідно до листа Мінфіну від 15.09.2009 р. № 31-34000-10-16/24584 імпортований товар оприбутковують як актив на підставі наявних первинних документів, що підтверджують перехід до покупця всіх ризиків і вигоди, пов’язаних із правом власності на товар й отримання контролю за ним, а також надають достовірну інформацію про обсяг господарської операції.

Для морських перевезень таким документом є коносамент або морська накладна (Bill of Lading). Що стосується інвойсу, то податківці говорили, що для оприбуткування товару недостатньо лише одного інвойсу (див. лист ГУ ДФС у м. Києві в листі від 31.03.2017 р. № 6964/10/26-15-14-05-04-22). Хоча фахівці Мінфіну у листі від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339 роз’яснюють коли інвойс може бути визнаний первинним документом.

Також відмітимо, що подекуди податківці хочуть бачити датою оприбуткування товару датою оформлення митної декларації (див. зокрема, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2019 р. № 1608/10/26-15-14-08-13ІПК, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 17.08.2018 р. № 3568/ІПК/26-15-14-08-28).

Втім, впевнені, що це твердження є хибним й слід орієнтуватися на умови договору щодо переходу права власності, якщо там це не прописано, тоді на умови поставки ІНКОТЕРМС.

А тому дата відображення в обліку імпортного товару не залежить від дати оформлення МД і може відповідати їй, тільки якщо на дату оформлення МД підприємству передані ризики та вигоди, отриманий контроль, а також вартість активів, що імпортуються, достовірно визначена. Повний контроль над активом виникає тільки за фактом отримання його у володіння, тобто за фактом надходження товару на склад підприємства.

Додатково читайте про зміни в умовах поставки FOB (Free On Board – Вільно на борту)  тут https://news.dtkt.ua/state/zed/58866

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202419
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024282