Чи потрібно дисконтувати відсоткову заборгованість?

Необхідність дисконтувати відсоткову позику

В першу чергу зазначимо, що обов’язок дисконтувати довгострокову відсоткову заборгованість діяв і до 29.10.2019 року. Так, згідно з п. 10 П(С)БО 11 у редакції до 29.10.2019 р. довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються на балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

Своєю чергою, теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

А з 29.10.2019 р. згідно з внесеними змінами до відповідних пунктів П(С)БО дисконтуванню підлягає будь - яка довгострокова заборгованість. Таким чином, підприємство мало відображати отриману позику від нерезидента із самого початку за теперішньою вартістю (тобто із дисконтуванням).

Проте є і виключення. Дисконтуванню не буде за заборгованістю, за якою нараховуються відсотки, що дорівнюють ринковій ставці. Тому, якщо відсотки за позикою відповідають ринковому проценту, то дисконтування немає, адже не виникає дисконт. Теперішня вартість зобов’язання і так, по суті, дорівнюватиме номіналу (тобто дисконт у цьому випадку дорівнює нулю).

Однак, якщо ставка відсотків за позикою відрізняється від ринкової (не важливо, в яку сторону), дисконтування все ж таки слід проводити.

Ставка дисконту

Згідно з П(С)БО 28, ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами.

За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

Тобто при визначені ставки дисконту підприємство повинно зважати на аналогічні свої операції, а за їх відсутності необхідно визначити, під яку відсоткову ставку банки давали б кредит в країні нерезидента у аналогічних умовах. Вибір методів визначення ставки дисконту не обмежений, проте він повинен бути яким-небудь чином підтверджений (роздруківка ставок кредиту у країні нерезидента на дату отримання позики, прінт-скріни). Як варіант, можна використовувати інформацію, що зазначена на фінансових площадках. На кінець можна скористатися й українськими ставками за кредитами, які видаються у євро та доларах.

При цьому, зважаючи на те, що заборгованість виникла в 2013 році, для проведення дисконту необхідно застосовувати ринкову ставку, що діяла на момент отримання позики (тобто у 2013 році).

Тож визначення ставки дисконтування цілком знаходиться в руках платника податку. Обрану ставку та розрахунки теперішньої вартості слід оформити в бухдовідці, а до неї прикріпити інформацію щодо ринкової ставки.

Податківці у листі від 18.06.2018 р. №18311/7/99-99-14-03-03-17 під ставкою дисконтування зазначають середню річну облікову ставку рефінансування НБУ. Втім, відмітимо, що це не обов’язково має бути облікова ставка НБУ. Підприємство самостійно визначає ставку дисконтування, ґрунтуючись на даних ринку.