• Посилання скопійовано

Створення резервів в обліку суб’єкта малого підприємництва

Мале підприємство (ТОВ на загальній системі) має 5 працівників. Дохід без ПДВ за 2017 р. склав 25 млн грн. Чи має право це ТОВ не створювати резерв на виплату відпусток та резерв сумнівних боргів?

Відповідно до п. 8 П(С)БО 25 суб'єкти малого підприємництва, зазначені у пп. 2 п. 2 розділу І П(С)БО 25 можуть:

  • обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;
  • не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення;
  • поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Тобто ці суб’єкти можуть не створювати резерв на виплату відпусток та резерв сумнівних боргів. Які це суб’єкти?

Так, у пп. 2 п. 2 розділу І П(С)БО 25 зазначені:

  • суб'єкти малого підприємництва – юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.
  • суб'єкти малого підприємництва - юрособи, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Відповідно до п. 44.2 ПКУ юрособи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування єдиним податком. Нагадаємо, що це юрособи – платники єдиного податку ІІІ групи. Підприємство, про яке йдеться у запитанні, не відповідає цьому критерію, бо воно не є платником єдиного податку.

Хто такі суб’єкти мікропідприємництва, визначено у ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік: мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів - до 350 тисяч євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро;
  • середня кількість працівників - до 10 осіб.

З умов запитання видно, що підприємство не виконує критерій щодо чистого доходу за попередній рік, але критерій щодо середньої кількості працівників дотримано. Якщо це підприємство виконає третій критерій – щодо балансової вартості активів, то в нього одночасно буде виконано два критерії мікропідприємництва і воно матиме право не створювати резерви.

Якщо ж балансова вартість активів підприємства перевищує 350 тисяч євро, це підприємство повинно створювати резерв на виплату відпусток та резерв сумнівних боргів.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    25.04.2024121
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    25.04.202451
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202423
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202440
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.202412