Яка відповідальність за неподання ФОПом звітності з ЄСВ (додаток 5)?

Одним із обов’язків платників ЄСВ визначено обов’язок подавати звітність до податкового органу за основним місцем обліку (п. 4 частини 2 ст. 6 Закону про ЄСВ). 

Відповідно до п.13 Розділу ІІ Порядку № 435, ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства зобов’язані подавати самі за себе звіт з ЄСВ незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім ФО - підприємців, зазначених у пункті 3 розділу III Порядку № 435 (якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу).

Згідно з п.2 Розділу ІІІ Порядку № 435, ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт з ЄСВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Отже, визначившись щодо необхідності подання та граничних строків подання звітності з ЄСВ розглянемо питання відповідальності платників. 

Таку відповідальність слід розділити на штрафи, встановлені безпосередньо Законом про ЄСВ, та адміністративну відповідальність.

Штрафні санкції, встановлені Законом про ЄСВ

Такі штрафи передбачені у пункті 7 частини 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, відповідно до якого, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ податковим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) за кожне таке порушення (170 грн.).

Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 нмдг (1020 грн.)  за кожне неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Враховуючи «епідеміологічні» особливості 2020 року вищенаведений штраф за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ не застосовується якщо таке порушення вчинене у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 9-11 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ)

Зверніть увагу, що у зв’язку із запровадженням єдиної звітності, завдяки Закону № 115 з 1 січня 2021 року норма п.7 ч.11 ст.25 Закону про ЄСВ діє в оновленій редакції, відповідно до якої за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 ПКУ (1020 – 2040 грн).

Проте, оскільки все одно діє п.9-11 «Прикінцевих та перехідних положення» Закону про ЄСВ», зазначена норма запрацює тільки після завершення карантину до порушень, вчинених вже після її запровадження.

 Варто звернути увагу, що згідно з п. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені по єдиному соціальному внеску не застосовується.Таким чином, платник податку несе  відповідальність за весь період до 1 березня 2020 року. (по 170 грн. за кожний неподаний звіт (Додаток 5), оскільки до нього ще не застосовувалися санкції)

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність встановлена у ст. 165-1 КпАП, відповідно до якої, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока нмдг (510 – 680 грн).

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти нмдг (680 – 850 грн) .

Щодо строку притягнення до адміністративної відповідальності ДПС на підставі ст. 38 КпАП зазначає (лист від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17), що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КпАП підвідомчі суду (судді). Штрафи за ст. 165-1 КпАП накладають саме податківці (а не суд).

А днем вчинення правопорушення є наступний за останнім днем граничного терміну подання звіту з єдиного внеску або граничного терміну сплати єдиного внеску.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КпАП (ст. 247 КпАП).

КпАП не містить положень щодо звільнення від адміністративної відповідальності за порушення строків подання звітів з ЄСВ на період дії карантину. Водночас, як зазначено вище, адміністративна відповідальність може бути застосовано в двомісячний строк, встановлений у ст. 38 КпАП.