Заміна оплати за векселем на зобов'язання з поставки товару (робіт, послуг)

Запитання: Резидент уклав угоду із нерезидентом на придбання у останнього цінних паперів (інвестиційних сертифікатів). У розрахунок за отримані цінні папери (інвестиційні сертифікати) резидентом виписується нерезидентові вексель у валюті. Через деякий час нерезидент здійснює пред’явлення векселя до погашення, проте у резидента на той час відсутня можливість погасити вексель грошовими коштами. Чи можливо у такому випадку застосувати договір новації, а саме: чи можливе укладання між резидентом із нерезидентом договору новації на заміну грошового зобов’язання у розрахунках по пред’явленому векселю на зобов’язання поставити товар? Тобто, чи можна згідно діючого законодавства резиденту здійснити таким чином поставку товару (експорт) у рахунок погашення свого боргу по пред’явленому векселю, та який митний код при цьому ставити резиденту-експортеру? 

Відповідь: Зауважимо, що судова практика має свій погляд на припинення зобовязань за векселем. 

Так, відповідно до п.22 Постанови пленуму ВСУ від 08.06.2007 року N 5  “Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів” вказує на те, що зобов'язання сплатити за векселем припиняється виконанням, тобто сплатою зобов'язаною особою суми вексельного боргу (ст. 599 ЦК). Разом з тим, зобов'язання, яке випливає з векселя, може бути припинене з інших підстав, передбачених гл. 50 ЦК, зокрема шляхом передання відступного за згодою між вексельними кредитором і боржником (ст. 600 ЦК), зарахування зустрічної грошової вимоги (статті 601 - 603 ЦК). Такі способи припинення вексельного зобов'язання породжують ті самі наслідки, що й оплата за векселем. 

Про такий спосіб припинення зобовязання за векселем як новація (ст.604 ЦКУ) не згадується, хоча й не вказує на вичерпний перелік підстав (способів) для такого припинення. 

Тому, на нашу думку, не має юридичних перепон для укладення договору новації між векселедержателем (стороною договору, на виконання якого виданий вексель) та платником за ним (особою, зобовязаною за векселем) >>>

Водночас, є певні моменти, на які, на нашу думку, варто звернути увагу.

1. Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). (ст.14 Закону України від 23.02.2006 р N 3480-IV  “Про цінні папери та фондовий ринок”)

При цьому, вексель є фінансовим інструментом і розрахунки за ним передбачені у грошовій формі. Інших способів розрахунків за векселеями ні Закон України “Про обіг векселів”, ні Уніфікований вексельний закон про прості та переказні векселі не містить (з врахуванням застережень щодо розрахунків за векселями, виданими в іноземній валюті — ст. 2 Закону України “Про обіг векселів в Україні”)

Тому, застосувати в даному випадку договір новації лише за вексельним зобовязанням, на нашу думку, не правильно — предмет новаційного договору, попри посилання на наявність боргу за вексельною сумою, має містити посилання на первісне зобовязання, на виконання якого виданий вексель (договір купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів)).

Водночас, слід розуміти, що новація припиняє первісне зобовязання — йдеться не лише про зобовязання за договором купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів), а й зобовязання по оплаті за векселем.

2. Договір новації має певні ознаки, які випливають здебільшого зі ст. 604 ЦК України, зокрема,

-  це спосіб припинення зобов’язання;

- новація можлива лише між тими самими сторонами (сторонами первісного зобов’язання — договору купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів), які одночасно є векселедержателем та особою, яка має платити за векселем (нерезидент и резидент));

-  є двостороннім правочином (договором);

- нове зобов’язання пов’язане з первісним;

- спрямована саме на заміну первісного зобов’язання новим, а не на його зміну.

Справа в тому, що вексель — це спосіб розрахунків, який в даному випадку, може бути витлумачений як зміна способу розрахунків за первісним договором купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів).

За таких умов, при укладенні новаційного договору має відбутись заміна дійсного зобовязання, а саме — вексель має бути предявлений до оплати. До спливу строку виконання оплати за векселем й можна буде оформляти договір новації. 

Додатково слід врахувати спеціальні наслідки новації: 

1) сторони не можуть вимагати виконання за первісним договором купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів), а також вимагати виконання зобовязання за векселем;

2) за новим зобов’язанням боржник не може наводити заперечення проти вимог кредитора, що випливають із первісного зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів), а також вимагати виконання зобовязання за векселем;

3) припинення всіх додаткових зобов’язань, що забезпечують виконання первісного зобов’язання, на виконання якого виданий вексель.

3. Сторони договору новації ті самі, що й за первісним зобовязанням за договором купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів).

Про це також варто вказати у договорі, який має містити вказівку саме про домовленність сторін вчинити новацію за первісним зобовязанням за договором купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів), а також за зобовязанням за векселем.

Договір новації укладається у формі, що вимагається чинним законодавством для виконання нового зобовязання (поставка товару у простій письмовій формі, продаж нерухомості — з  нотаріальним посвідченням, тощо).

4. Строк позовної давності за договором новації починає спливати спочатку.

Адже, за договором новації первісне зобовязання припиняється укладанням нового (законодавець передбачив, що нове зобов’язання заміняє первісне й тому виконується після його припинення).

5. Ще один момент який заслуговує на увагу — це укладання договору новації, при якому первісне зобовязання виникло із зовнішньо-економічного контракту (за договором купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів)). А сама новація — це нове зобовязання з експорту товарів, робіт, послуг.

Ця операція підпадає під контроль НБУ. Водночас, українська сторона-експортер за новаційним договором (якщо, скажімо, новація передбачає поставку товару на суму за векселем) має поставити товар без оплати живими грошима. 

Принаймі така ситуація не знайшла свого відображення в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затв. Постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 136. Відповідно до п. 2.3 цієї Інструкції банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. 

Говорячи про новаційний договір в цій ситуації, йдеться фактично про “авансовані” розрахунки, які були здійснені до дати укладення договору. 

Важливо, щоби по своїй суті, такі умови не нагадували припинення первісного зобовязання зарахуванням зустрічних вимог — в договорі новації має бути чітко прописано, що замість оплати за векселем, строк якого настав та який виданий на виконання первісного зобовязання (за договором купівлі-продажу цінних паперів (інвестиційних сертифікатів)), вчиняється поставка товару, виконання робіт, надання послуг.

Щодо митного оформлення, то воно вчиняється у загальному порядку для експортних операцій. Спеціального митного режиму для експортних операцій за договором новації Митний кодекс України не містить.