Якщо договір засвідчений нотаріально, зміни до нього теж засвідчують у нотаріуса

Нотаріальне посвідчення, відповідно до ст. 209 ЦКУ, застосовується до письмових договорів у випадках, прямо встановлених законом, або за домовленістю сторін такого договору. Серед договорів оренди обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше (ч. 2 ст. 793 ЦКУ), договори оренди транспортного засобу за участю фізичної особи (ч. 2 ст. 799 ЦКУ), договір оренди житла з викупом (ч. 2 ст. 811 ЦКУ).

Відповідно до ст. 654 ЦКУ, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Як видно з наведеного, законодавець вживає у статтях 209 та 654 ЦКУ дещо різні терміни: у статті 654 йдеться про форму договору, а в статті 209 — про нотаріальне посвідчення договорів, укладених у письмовій формі. У зв'язку з цим може створитися враження, що нотаріальне посвідчення договору є не вимогою до його форми, а окремою вимогою щодо порядку надання чинності договору (як і, наприклад, державна реєстрація правочинів, що була до 2013 року). Проте Верховний суд України в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах від 4 квітня 2007 року, оцінюючи аналогічну вимогу закону щодо форми попереднього договору (який має укладатись у такій самій формі, як і основний договір), вказував на нікчемність попереднього договору, щодо якого не дотримано вимогу про його нотаріальне посвідчення (для основного договору, що підлягає такому посвідченню).

З цього можна зробити висновок, що законодавча вимога про нотаріальне посвідчення письмового договору належить до числа елементів форми договору. Тому, на нашу думку, зміни до нотаріально засвідченого договору (як у випадках обов'язкового нотаріального посвідчення, передбачених законом, так і посвідчених нотаріально за згодою сторін) також підлягають нотаріальному посвідченню.

У разі ж непроведення нотаріального посвідчення змін до нотаріального договору є високий ризик того, що при невиконанні чи неналежному виконанні однією зі сторін такого договору в частині внесених змін судом у цій частині не буде надано захисту цьому договору. Якщо ж реалізація прав та обов'язків за укладеним договором здійснюється з визнанням витрат у платника податку на прибуток та/або податкового кредиту в платника ПДВ, нікчемність відповідних змін може потягнути за собою відповідні проблеми при податковій перевірці щодо таких операцій.