Коригування зайво нарахованого ЄСВ при ліквідації фізособи-підприємця

Для того щоб фізособа — підприємець припинив свою діяльність, йому необхідно знятися з обліку не тільки у держреєстратора, а й у контролюючому органі як платнику податків і ЄСВ. 

У п. 8 розділу IV Порядку №1162 зазначено, що процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від держреєстратора відомостей про проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб - підприємців. 

Відповідно до ч. 1 ст. 5 розділу ІІ Закону №2464 зняття з обліку фізособи як платника єдиного внеску здійснюється після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.

При закритті підприємці повинні подати до податкової Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (за формою №Д5 згідно з додатком 5 до Порядку №435) із зазначенням типу форми «ліквідаційна». Звіт подають за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня держреєстрації припинення (пп. 2, 8 розділу ІІІ цього Порядку). У нашому випадку, колишній підприємець має заповнити Таблицю 2 цього Звіту.

Зверніть увагу: у листі ДФСУ від 30.12.2016 р. №41658/7/99-99-13-02-01-17 зазначається, що термін сплати зобов’язань за таким Звітом настає в день його подання. Відповідно, якщо в цьому Звіті зазначалася ще не сплачена підприємцем сума ЄСВ, то її необхідно було сплатити до дати подання Звіту включно.

У цьому ж листі податківці наголошують: останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня держареєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізособи. Оскільки така реєстрація відбулася в жовтні 2017 р., то за листопад 2017 р. підприємець вже ЄСВ платити за себе не повинен. Однак податківці мають право за наслідками перевірки, спричиненої припиненням його підприємницької діяльності, донарахувати йому до сплати ЄСВ за минулі звітні періоди, або штрафи (пеню) за порушення обов’язків, встановлених Законом №2464 (див. ст. 25 цього Закону). 

Якщо ж трапилося так, що при поданні звіту в паперовому вигляді інспектором контролюючого органу було допущено помилку при внесенні даних зі Звіту в програму, у якій ведеться облік страхувальників, і це призвело до розбіжностей в розрахунках, то  цю помилку необхідно виправити. 

Логічний для підприємця крок – це подання скарги до керівника відповідного контролюючого органу на дії його інспектора, із вимогою виправлення помилки. А відмову у виправленні (або нараховані санкції за повідомленням-рішенням, отриманим від ДФС) можна оскаржити і в суді. 

Та у ситуації, коли підприємницька діяльність припиняється, можливий значно простіший шлях для такого виправлення. Адже в цій ситуації, як зазначалося вище, зняття з обліку передбачає проведення перевірки платника ЄСВ (якщо податківці не планують її проводити, варто подати заяву про її проведення у довільній формі).  За наслідками такої перевірки, якщо у звітності підприємця помилок не буде знайдено, податківцям доведеться виправити помилку в себе.