Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 8 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), суми штрафів та пені, передбачені пп. 2, 3, 5 та 6 розд. VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.
Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено.
Однак, рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник ЄВ чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Казначейства (пп. 10 та 11 розд. VІІ Інструкції № 449).
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄВ. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розд. VІІ Інструкції № 449).
У разі якщо платник ЄВ протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (частина четверта ст. 25 Закону № 2464).
За рахунок сум, що надходять від платника ЄВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розд. VІ Інструкції № 449).
При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону № 2464).