Компенсація 50% ЄСВ за створення нових робочих місць: коли втрачається право?

Запитання: За яких підстав роботодавець втрачає право на компенсацію: у разі будь-якого зменшення фонду оплати праці, навіть без зменшення штатної чисельності (так цю норму трактує місцевий орган ПФУ) або мається на увазі випадок, коли має місце одночасне зменшення штатної чисельності та фонду оплати праці? Наприклад, загальний фонд оплати праці без скорочення штатної чисельності може знизитися у разі настання тимчасової непрацездатності працівників (лікарняні та декретні виплати не належать до фонду оплати праці), у разі використання працівниками права на отримання відпустки за власний рахунок, у разі, якщо працівник звільнився і частину місяця тривав пошук нового працівника на незаповнену штатну одиницю

Відповідь:

Дійсно, як у абз. 2 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. №5067-VI (далі – Закон №5067), так і п. 2 Порядку надання роботодавцю права на зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зарахування стажу особам, працевлаштованим відповідно до цієї частини, затверджений постановою КМУ від 13.03.2013 №153 (далі – Порядок №153) сказано, що: «У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію».

При цьому, у Порядку №153 немає роз’яснень щодо того як саме слід розуміти таку додаткову умову: як одночасне зменшення чисельності працівників та ФОП, як окреме зменшення чисельності працівників або ФОП.

Вважаємо, що тут мається на увазі одночасного дотримання роботодавцем умови щодо збереження чисельності працівників та збереження ФОП для отримання права на компенсацію 50% ЄСВ. Якщо порушиться одна із умов, то роботодавець втрачає це право*.

Втім, на жаль, жодних офіційних роз’яснень із цього приводу немає, адже мало хто на практиці зміг виконати умови, передбачені для отримання компенсації, у зв’язку із ситуацією в Україні.

Що ж стосується зменшення ФОП, то як ми вже зазначали тут, складові ФОП визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5. Лікарняні, декретні виплати, винагорода за договорами ЦПХ не відносяться до ФОП, а отже не можуть впливати на збільшення/зменшення ФОП.

Що ж стосується зменшення ФОП у разі розірвання трудового договору, то Порядком №153, а саме його п.9, зазначено, що право на компенсацію зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови, що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ сумарно за такими трудовими договорами.

Що ж стосується зменшення ФОП за рахунок надання відпустки без збереження заробітної плати, то, на жаль, й тут немає ніяких роз’яснень.

У зв’язку із відсутністю будь-яких роз’яснень щодо застосування ч. 3 ст. 24 Закону №5067 та Порядку №153 радимо звернутися за індивідуальною консультацією до Мінсоцполітики. Фахівці міністерства зможуть надати роз’яснення з приводу складових ФОП та випадків його зміни.

Адже згідно із ч. 2 ст. 17 Закону №5067 головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики. Основними завданнями Мінсоцполітики, його територіальних органів є, зокрема, реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції (п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №5067). Тоді як до заходів щодо сприяння зайнятості населення належать, зокрема, стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць, що досягається наданням компенсації 50% ЄСВ (п. 2 ч. 2 ст. 24 Закону №5067).

Крім цього, оскільки рішення щодо виплати компенсації приймає Пенсійний фонд України згідно з п. 7 Порядку №153, зокрема, на підставі інформації територіальних органів Держпраці, то радимо також звернутися до ПФУ та Держпраці. Але до цих органів слід звернутися після отримання консультації від Мінсоцполітики, адже від їх думки буде залежати подальша доля отримання компенсації ЄСВ.

Основними завданнями Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 3 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 р. №96).

______________________________

* Варто зауважити, що у консультації ми також зауважили наступне:

Для того, щоб скористатися цією пільгою роботодавець повинен:

• протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця виплачувати їй заробітну плату в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати. Цю вимогу слід виконувати і наступні 12 календарних місяців, протягом яких працедавець користуватиметься згаданою пільгою;
• не зменшувати штатної чисельності працівників та фонду оплати праці (щоправда, Закон про зайнятість не зазначає, протягом якого періоду, але, вважаємо, що йдеться, знову ж таки, про 24 календарні місяці з дати прийняття на нове робоче місце працівника).