ДПС у підкатегорії 201.04.01 ЗІР нагадує, що відповідно до абзацу 3 п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичними особами – підприємцями, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Згідно з абзацом 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.
Висновок
Фізичні особи – підприємці – роботодавці сплачують нараховані суми єдиного внеску за найманих працівників за відповідний календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац 2 частини 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Єдиний внесок, нарахований на суми, зазначені в абзаці 2 ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ (середня заробітна плата за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітна плата (дохід) за відпрацьований час, нарахована після звільнення з роботи), сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати (абзац 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
