Дві матеріальні допомоги на оздоровлення працівнику комунального підприємства

Умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).

Якщо колективного договору на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Отже, надання щорічної одноразової допомоги (як заохочувальної виплати) може встановлюватися колективним договором.

За відсутності колективного договору надання такої допомоги треба погоджувати з представницьким органом трудового колективу (профспілковим органом, представником тощо). Або підприємство може розробити положення про надання допомоги або ж керівник може видати відповідний наказ. Положення (наказ) повинні мати погодження профкому або іншого органу трудового колективу. Тобто на документі мають стояти віза такого органу «Погоджено», дата погодження, назва представницького органу, прізвище представника (-ів) і його (їх) підпис або підпис голови, якщо орган колегіальний.

Тож якщо на підприємстві затверджено таке положення або наказ про надання допомоги на оздоровлення один раз на рік, то при написанні заяви про надання щорічної відпустки працівник пише ще заяву на отримання допомоги на оздоровлення. 

Відповідно до ст. 21 Закону №2493 посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення зазвичай виплачується в розмірі не більше одного посадового окладу раз на рік у разі надання щорічної основної відпустки, у межах встановленого фонду оплати праці. Тим паче, що й кошторис теж складається на один рік.

Оскільки виплата такої допомоги прив’язана до щорічної відпустки, то й заяву про її отримання  працівник подає разом із заявою про надання основної щорічної відпустки. На підставі такої заяви керівник видає наказ про надання працівнику матеріальної допомоги на оздоровлення, що надається один раз до будь-якої її частини на розсуд працівника і виплачується повністю. 

Нагадаємо, що безперервна частина відпустки не може тривати менше ніж 14 днів.

Наказ про надання матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки зберігається 75 років.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Розглядаючи ситуацію та враховуючи вищевикладене і той факт, що працівник не перебував у відпустці минулого року, відповідно не скористався правом на матеріальну допомогу на оздоровлення, комунальне підприємство може здійснити її виплату за 2023 внаслідок економії фонду оплати праці, а матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 виплатити в загальному порядку.