Кошти Фонду соціального страхування мають цільовий характер використання (ст. 4 Закону №1105). Для зарахування страхових коштів роботодавець відкриває окремий поточний рахунок у банку в порядку, встановленому Нацбанком.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, страхувальник може використовувати винятково для надання матеріального забезпечення і соціальних послуг застрахованим особам і сплати з них податків. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можна спрямовувати на задоволення вимог кредиторів, стягнення на підставі виконавчих та інших документів (ст. 34 Закону №1105).
Водночас, відповідно до ст. 69 Закону про виконавче провадження, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
ФСС також підкреслює, що безпосередньо з окремого рахунку страхувальника стягнення аліментів з сум матеріального забезпечення не передбачено чинним законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Водночас, до обов’язків підприємств, установ, організацій належить здійснення відрахувань із заробітної плати боржника і перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Тож з коштів матеріального забезпечення, що були виплачені боржнику, стягнення аліментів має здійснюватися.
Як діяти в такому випадку підприємству? Адже Закон про виконавче провадження вимагає, аби роботодавець такі відрахування все-таки сплатив. Тут можливі два варіанти:
1) Коли працівник отримає лікарняні, він внесе до каси суму, необхідну для сплати за виконавчим провадженням;
2) Утримайте суму за виконавчим провадженням із суми зарплати, а якщо таких коштів немає або недостатньо, у працівника виникне борг, який він має погасити у наступних місяцях, коли вийде на роботу.
В обох цих випадках потрібна згода працівника. Адже, коли він вже отримав гроші, роботодавець не має права забирати їх назад. Тому радимо роботодавцеві отримати від працівника заяву — або на перерахування одержувачеві згідно з виконавчим листом коштів, що він внесе до каси, або на відрахування надалі таких коштів із його зарплати.
Слід також зауважити, що відповідно до ст. 72 Закону про виконавче провадження на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.
Лікарняні, сплачені як за рахунок підприємства, так і за рахунок ФСС для працівника є допомогою по тимчасовій непрацездатності, частину якої сплачує роботодавець, і, відповідно, такі суми не є зарплатою. Лікарняні є зарплатою виключно з метою оподаткування відповідно до норм розділу IV ПКУ.
Отже, стягнути кошти на погашення кредиту за рахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності підприємство не може, лише можливі відрахування по виплаті аліментів на дітей в порядку, який було зазначено вище. Відповідно по сплаті кредиту у працівника виникне борг, який можна буде погасити в наступних періодах із сум його зарплати, коли він вийде на роботу.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити