Єдиний соцвнесок на суму винагороди за цивільно-правовим договором із нерезидентом

Згідно із ст. 4 Закону №2464  представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, є платниками ЄСВ. І згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 базою нарахування ЄСВ для таких платників є нарахована заробітна плата за всіма її складовими, встановленими чинним законодавством, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за договорами ЦПХ.

А от до фізосіб, які мають сплачувати ЄСВ і не є самозайнятими особами, зареєстрованими в Україні згідно з чинним законодавством, ст. 4 Закону №2464 відносить лише тих, які:

- або працюють за трудовим договором (п. 2 та 6 ч. 1 цієї статті), 

- або надають послуги (виконують роботи) за договорами ГПХ  юрособам, зазначеним в абзаці другому п. 1 ч.1 цієї статті, чи у самозайнятих осіб,

В абзаці другому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 зазначені лише підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, а також філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Представництв нерезидентів  в цьому переліку, як бачимо, немає (вони зазначені в абзаці шостому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464). Отже, фізособи, які надають послуги, виконують роботи для представництв нерезидентів, не є платниками ЄСВ. 

Чи потрібно в такій ситуації представництву нерезидента нараховувати та сплачувати ЄСВ на суму винагороди за договором ЦПХ із фізособою-нерезидентом? На думку автора, ні. Адже в аналогічній ситуації саме таку відповідь надав ПФУ в листі від 18.02.2011 р. N 3117/03-20. В ньому розглядалося питання щодо нарахування ЄСВ на зарплату працівника-іноземця представництва нерезидента в Україні. З аналізу ст. 4 Закону №2464 випливала аналогічна ситуація: представництво є платником ЄСВ, а фізособа ні. На підставі цього ПФУ дійшло до висновку:  іноземні громадяни, які працюють в представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не віднесені Законом до платників ЄСВ та не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Враховуючи наведене, ЄСВ на заробітну плату (та, на думку автора, і інших доходів) вищезазначених осіб представництвом не нараховується та не сплачується.